Гельмут Коль

Ге́льмут Коль (нім. Helmut Kohl; 3 квітня 1930, Людвігсгафен-на-Рейні, Веймарська республіка — 16 червня 2017, Людвігсгафен-на-Рейні, Райнланд-Пфальц, Німеччина) — німецький політик, канцлер ФРН.

Гельмут Коль
нім. Helmut Josef Michael Kohl
нім. Helmut Josef Michael Kohl
Гельмут Коль
нім. Helmut Josef Michael Kohl
Канцлер Німеччини
1 жовтня 1982  27 жовтня 1998
Попередник Гельмут Шмідт
Наступник Герхард Шредер
Народився 3 квітня 1930(1930-04-03)
Людвігсгафен-на-Рейні, Німецька держава
Помер 16 червня 2017(2017-06-16) (87 років)
Людвігсгафен-на-Рейні, Райнланд-Пфальц, Німеччина
Похований Old Cemeteryd
Відомий як політик, історик, політолог
Громадянство  Німеччина
Національність німець
Освіта Франкфуртський університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Політична партія Християнсько-Демократичний союз (Німеччина)
Батько Hans Kohld
Мати Cäcilie Kohld
У шлюбі з Ханнелоре Коль
Діти Вальтер Кольd і Peter Kohld
Релігія католицька церква
Нагороди

премія Лео Бекаd (1997)

премія імені Джавахарлала Неруd (1990)

Міжнародна премія імені Карла Великого (1 листопада 1988)

Почесний громадянин Берлінаd

премія Еріка Варбургаd (1996)

Європейська реміснича преміяd (1992)

премія Ганса-Мартіна Шлеєраd (2009)

медаль Робера Шуманаd (1986)

honorary citizen of Frankfurt am Maind

Honorary Citizen of Europed (12 грудня 1998)

почесний доктор Левенського католицького університетуd

почесний доктор Кембриджського університетуd

doctor honoris causa of Keiō Universityd

Pipe Smoker of the Yeard (1975)

почесний доктор Люблінського католицького університетуd

honorary doctorate of CEU San Pablo Universityd

орден Карла Валентинаd

почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченкаd

Point Alpha Prized (2005)

Osgard (2005)

Osgard (2009)

Franz Josef Strauss Awardd (2005)

Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 3 квітня 1930 року в Людвіґсхафені-на-Рейні у католицькій сім'ї. Син митного чиновника.

Наприкінці Другої світової війни був покликаний у ряди вермахту, але участі в бойових діях не брав.

У 1950 році почав вивчати право у Франкфурті-на-Майні.

У 1951 році перевівся в Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла, де й закінчив навчання в 1956 році.

У 1958 році здобув ступінь доктора філософії в Гейдельберзькому університеті Рупрехта-Карла. Став членом законодавчого органу землі Райнланд-Пфальц.

У 1966 році — голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС) землі Райнланд-Пфальц, у 1969 — міністр-президент (голова виконавчої влади) землі Райнланд-Пфальц і член бундесрату (верхньої палати парламенту).

З 1973 році — голова ХДС. У 1975 році переобраний на посаді голови виконавчої влади; в 1976 році, після загальнонаціональних виборів, пішов з цієї посади, щоб очолити фракцію ХДС у бундестагу. У 1976 році ХДС була близька до перемоги над коаліцією на чолі з Гельмутом Шмідтом.

Канцлер

У жовтні 1982 року Гельмуту Шмідту не вдалося зберегти коаліцію в бундестазі, і Коль як лідер ХДС став канцлером у коаліційному уряді ХДС/ХСС Вільна Демократична партія (ВДП). У 1983 році коаліція ХДС/ХСС — ВДП здобула перемогу на виборах.

У 1983 році вибухнула криза, пов'язана з розміщенням на території Західної Німеччини ядерної зброї, у 1984 році пройшов семитижневий страйк у машинобудівній та металургійній промисловості.

У 1987 році на загальнонаціональних виборах коаліція ХДС — ХСС — ВДП знову здобула переважну більшість голосів.

Після того, як СРСР у 19891990 роках вимушений був піти зі Східної Європи, Коль виступив з ініціативою про возз'єднання Німеччини, яке відбулося в жовтні 1990 року.

Очолювана ним коаліція в грудні 1990 року на перших після 1933 року загальнімецьких виборах була обрана в парламент, здобувши значну перевагу. Перед урядом Коля постали проблеми масового безробіття в Східній Німеччині, відродження діяльності ультраправих і неонацистських угруповань, які виступали проти присутності в країні іноземних робітників та іммігрантів. Коль підтримував розширення ЄС, у грудні 1991 року беззастережно підтримав Маастрихтський договір.

У 1994 році коаліція ХДС/ХСС — ВДП перемогла на загальнонаціональних виборах з незначною перевагою.

31 жовтня 1996 року минуло 5 145 днів після його першого обрання канцлером, Коль побив рекорд Конрада Аденауера за тривалістю перебування на цій посаді.

На виборах у вересні 1998 року коаліція ХДС/ХСС — ВДП програла Соціал-демократичній партії, і посаду канцлера зайняв лідер соціал-демократів Ґерхард Шредер.

Наприкінці 1999 року — на початку 2000 року Коля звинуватили у використанні незаконних джерел для фінансування своєї партії, і він змушений був піти з посади почесного голови ХДС.

Смерть та поховання

Помер 16 червня 2017 році у власному будинку в місті Людвігсгафен-на-Рейні[1].

Прощальна церемонія відбулася 1 липня 2017 року в Страсбурзі в приміщенні Європейського парламенту[2],[3].

1 липня 2017 року Президент України взяв участь у прощальній церемонії в Стразбурзі[4].

Похований 1 липня 2017 року в місті Шпаєрі[5].

Офіційні співчуття

Президент України Петро Порошенко висловив офіційні співчуття з приводу смерті Г. Коля[6].

Офіційні співчуття висловив Президент Німеччини В. Штайнмаєр[7].

Нагороди та звання

Примітки

  1. Помер екс-канцлер ФРН Гельмут Коль /Українські національні новини, 16.06.2017/
  2. Церемония прощания с Гельмутом Колем пройдет 1 июля /DW, 21.06.2017/
  3. Церемонія прощання з Г.Колем пройде 1 липня /Українські національні новини, 21.06.2017/
  4. Участь Президента у церемонії вшанування пам'яті Гельмута Коля /Сайт Президента України, 1.07.201/
  5. У Шпаєрі поховали канцлера німецької єдності Гельмута Коля /DW, 1.07.2017/
  6. Укрінформ, 16.06.2017
  7. Сайт Президента ФРН
  8. Helmut Kohl - Orden und Ehrenzeichen. web.archive.org. 13 жовтня 2014. Процитовано 22 липня 2019.
  9. Award winners 2005. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 2 вересня 2010.
  10. Quadriga-Preis für Kohl und Aga Khan. Der Tagesspiegel. 30 вересня 2005. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 15 серпня 2008.
  11. Gottschild, Karen (27.04.2010). Roland Berger Preis für Menschenwürde in Berlin verliehen : „Helmut Kohl ist und bleibt ein Denkmal“. bild.de (нім.). Bild. Процитовано 22 липня 2019.
  12. Altkanzler Kohl spendet eine Million Euro Preisgeld. www.abendblatt.de (de-DE). Hamburger Abendblatt. 27 квітня 2010. Процитовано 22 липня 2019.
  13. Auszeichnung: Helmut Kohl erhält Henry-Kissinger-Preis (нім.). ISSN 0174-4909. Процитовано 22 липня 2019.
  14. Freiburg, Friederike; Teevs, Christian (8 жовтня 2009). Friedensnobelpreis-Kandidaten: Dissidenten, Philosophen und Silvio Berlusconi. Spiegel Online. Процитовано 22 липня 2019.
  15. Gorbatschow schlägt Kohl vor. FOCUS Online (нім.). Процитовано 22 липня 2019.
  16. Umfrage: Kein Nobelpreis für Kohl. Spiegel Online. 21 квітня 2007. Процитовано 22 липня 2019.
  17. Speyer: Rheinpromenade wird "Helmut-Kohl-Ufer". www.rnz.de (нім.). Процитовано 22 липня 2019.

Література

  • Р. Кривонос. Коль Гельмут // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Кривонос Р. А. Г. Коль // Європейський Союз: економіка, політика, право: енциклопедичний словник / редкол.: В. В. Копійка (голова), О. І. Шнирков (заст. голови), В. І. Муравйов та ін. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. — С. 188—189.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.