Герберт Ілефельд

Герберт Ілефельд
Herbert Ihlefeld
Народження	1 червня 1914; Піннов, Померанія
Смерть	8 серпня 1995 (81 рік); Веннігзен, Нижня Саксонія
Країна	Третій Рейх
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Люфтваффе
Рід військ	винищувальна авіація
Роки служби	1933–1945
Звання	оберст
Формування	LG 2, JG 77, JG 52, JG 103, JG 25, JG 11, JG 1 «Езау»
Командування	І.JG 77, JG 52, JG 103, JG 25, JG 11, JG 1 «Езау»
Війни / битви	Громадянська війна в Іспанії; Друга світова війна:; Східний фронт Польська кампанія (1939); Західний фронт Французька кампанія; Битва за Британію; Балканський фронт Операція «Ауфмарш 25»; Операція «Меркурій»; Східний фронт Операція «Барбаросса» Оборона Одеси; Тирасполь-Мелітопольська операція; ; Ростовська операція (1941); Західний фронт Стратегічна повітряна оборона Рейху; Операція «Боденплатте»;
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)	Орден «Доблесний авіатор»

Герберт Ілефельд (нім. Herbert Ihlefeld; нар. 1 червня 1914, Піннов, Померанія — пом. 8 серпня 1995, Веннігзен, Нижня Саксонія) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху, протягом Громадянської війни в Іспанії та Другої світової війни здійснив 987 бойових вильотів, в ході яких здобув 132 перемоги в повітряних боях, у тому числі 9 під час Іспанської громадянської війни. Оберст (1945) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1942).

Біографія

В 1934 році вступив механіком до Люфтваффе. Закінчив льотну школу. В березні 1937 року переведений в 1-шу групу 132-ї (потім 2-ї) винищувальної ескадри «Ріхтгофен». В листопаді 1937 року направлений в Іспанію у складі 2-ї ескадрильї 88-ї винищувальної ескадри легіону Кондор. Свою першу перемогу здобув 21 лютого 1938 року, збивши І-16. Всього в Іспанії збив 9 літаків і вже на початку війни вважався одним з найкращих німецьких асів. З 1938 року служив в 1-й винищувальній ескадрильї 2-ї групи (потім — 1-ї групи) 77-ї винищувальної ескадри. Учасник Французької кампанії і битви за Британію, під час яких збив 25 ворожих літаків. Під час Балканської кампанії був збитий і взятий в полон югославськими військами, але через 8 днів звільнений наступаючими частинами вермахту. Учасник Німецько-радянської війни. 24 березня 1942 року збив 5 літаків протягом дня, 30 березня — 7. 20 квітня 1942 року збив свій 100-й літак. З 22 червня по 28 жовтня 1942 року — командир 52-ї, з 7 грудня 1942 року — 103-ї винищувальної ескадри. В цей час здійснював «нелегальні» бойові вильоти і збив 6 літаків, які йому офіційно не зарахували. З 20 липня 1943 року — командир 25-ї винищувальної ескадри, яка формувалась в Берліні для боротьби з De Havilland Mosquito і підпорядковувалась безпосередньо ОКЛ. В травні 1944 року недовго керував 11-ю винищувальною ескадрою. З 20 травня 1944 року — командир 1-ї винищувальної ескадри «Езау».

Всього за час бойових дій здійснив 987 бойових вильотів і збив 132 ворожих літаків, з них 56 — на Західному фронті (включаючи 15 4-моторних бомбардувальників).

Нагороди

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Нагрудний знак пілота
Військова медаль (Іспанія)
Іспанський хрест в золоті з мечами
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Залізний хрест
- 2-го класу (26 вересня 1939)
- 1-го класу (4 липня 1940)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (13 вересня 1940)
- дубове листя (№ 16; 27 червня 1941)
- мечі (№ 9; 24 квітня 1942)
Почесний Кубок Люфтваффе (12 червня 1941)
Німецький хрест в золоті (9 квітня 1942)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-й клас (Болгарія)
Орден «Доблесний авіатор», лицарський хрест (Румунія)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «1000»
6 разів відзначений у Вермахтберіхт

Військова кар'єра

Див. також

Література

Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
MacLean, French L. (2007). Luftwaffe Efficiency & Promotion Reports — For the Knight's Cross Winners. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Military History. ISBN 978-0-7643-2657-8.
Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
Михаил Зефиров. Асы Люфтваффе. Кто есть кто: Скорость. — М. : АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 480 с. — (Неизвестные войны) — ISBN 978-5-17-057677-7. (рос.)

Посилання

Ihlefeld, Herbert. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
Herbert Ihlefeld Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.
Ihlefeld, Herbert — нагороди оберста Ілефельда (англ.)
Herbert Ihlefeld
Илефельд Херберт(рос.)
Список известных побед(рос.)
Herbert Ihlefeld Архівовано 24 червня 2013 у Wayback Machine.
Илефельд Герберт (Herbert Ihlefeld)

Відео

Herbert Ihlefeld

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.