Гербйорг Вассму
Гербйорг Вассму (норв. Herbjørg Wassmo повне ім'я — норв. Herbjørg Margretha Wassmo; нар.. 6 грудня 1942, Мюре, Екснес, Вестеролен, Норвегія) — норвезька письменниця і поетеса.
Гербйорг Вассму | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
6 грудня 1942[1][2][3] (79 років) Вестеролен, Нурланн, Норвегія | |||
Країна | Норвегія[4] | |||
Діяльність | письменниця, поетеса, письменниця-романістка | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Мова творів | норвезька[5] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Гербйорг Вассму у Вікісховищі |
Життєпис
Гербйорг Вассму народилася 6 грудня 1942 року на півночі Норвегії, в регіоні Вестеролен, у невеликому містечку Мюре в Екснесе. Ще в дитинстві в початковій школі Вассма писала повні граматичних помилок, але дуже поетичні вірші, а також добре малювала. Отримавши професію вчительки, Вассма багато років пропрацювала в школі у Північній Норвегії, одночасно вивчаючи літературу і продовжуючи писати вірші та прозу. У 1976 році Вассма опублікувала свою першу збірку ліричних віршів «Ляскання крил», котра стала успішною.
У 1981 році відбувся дебют Гербйорг Вассму як письменниці-прозаїка, коли був опублікований її перший роман «Будинок із закритою верандою» («Будинок зі скляною верандою»). До цього Вассму була практично невідома, тому, коли в тому ж році книга була удостоєна Премії Асоціації норвезьких критиків і номінована на престижну норвезьку Літературну премію Північної ради (так званий «скандинавський Нобель»), це стало значною подією в сучасній норвезькій літературі. Цього разу Літературна премія Північного ради не була вручена письменниці тільки тому, що, за правилами присудження премії, її лауреатом не може стати дебютант, але в 1987 році за роман «Кровоточачі небеса» письменниця була удостоєна цієї премії.
Після першого успішного роману Гербйорг Вассму остаточно полишила роботу в школі для того, щоб цілком присвятити себе письменницькій діяльності. Одними з головних тем у творчості Вассму стають проблеми жінок в суспільстві, а також сучасна реальність Північної Норвегії. Це було помітно вже в перших двох поетичних збірках Вассму, деякі вірші яких були написані на місцевому діалекті .
Основними у творчості Гербйорг Вассму є дві трилогії: про Торі і про Діні. Трилогія під загальною назвою «Тора», до якої входять романи «Будинок із закритою верандою» (1981), «Тиха кімната» (1983) і «Кровоточачі небеса» (1986) — це реалістичні романи про молоду дівчину з маленького рибальського села в Північній Норвегії, яка піддалася сексуальному насильству з боку вітчима, про спроби Тори подолати травмувавший її досвід дитинства. У своїх прагненнях відгородитися від минулого і вирватися з довкілля, в мріях про інше життя, Тора перестає розрізняти дійсність і мрії, що обертається для неї безумством і закінчується передчасною смертю. У трилогії про Тору письменниця також приділяє велику увагу реалістичності опису життя людей в невеликому північному норвезькому селі 50 -х років XX століття .
У 1989–1997 роках Гербйорг Вассму написала трилогію під загальною назвою «Діна», до якої входять романи «Книга Діни» (1989); «Син щастя» (1992) і «Спадщина Карни» (1997). Дія цієї трилогії відбувається в 40 — 50 -х роках XIX століття, починається в торговому місті Північної Норвегії, продовжуючись у столиці Данії Копенгагені і закінчується знову в Норвегії, а образ головної героїні Діни став як би антитезою Тори. Як і Тора, Діна в дитинстві переживає трагедію: її необережні дії стають мимовільною причиною загибелі матері, і це накладає трагічний відбиток на все подальше життя Діни. Але, на відміну від Тори, Діна не справляє враження жертви: вона має сильний характер фатальної жінки, самостійно веде бізнес, і, на перший погляд, її життя складається щасливо й успішно, проте Діна приречена на самотність і саморуйнування. Ця трилогія стала бестселером в Європі і Скандинавії і на основі першого роману в 2002 році був знятий фільм спільного виробництва країн Норвегії, Швеції, Данії, Німеччини та Франції під назвою «Я - Діна». Гербйорг Вассмустала однією з авторів сценарію кінофільму, а головні ролі у фільмі виконали такі відомі скандинавські та європейські актори театру і кіно, як Марія Бонневі, Пернілла Аугуст, Крістофер Екклстон, Жерар Депардьє. Фільм демонструвався у багатьох країнах (в тому числі і в Україні[6]]) та випущений на DVD.
Згодом Гербйорг Вассму написала романи «Сьома зустріч» (2001), «Втеча від Франка» (2003), в яких також піднімає хвилюючі її проблеми жінок, вміло поєднуючи з реалістичним описом сучасної скандинавської дійсності.
У 2006 році Гербйорг Вассму написала один зі своїх найжорсткіших реалістичних романів «Склянка молока, будь ласка», в якому піднімається тема работоргівлі в XXI столітті і дається широка панорама життя сучасного Осло .
У 2009 році в романі «Сто років» письменниця звернулася до біографії своєї родини і написала роман-сагу про трьох жінок, історії життя яких тісно взаємопов'язані з історією Півночі Норвегії: про Сару Сусанні — свою прабабусю, яка була моделлю ангела заалтарном образу собору Лофотенських островів, про Еліді — свою бабусю, щастям усього життя якої була безмежна любов до чоловіка, і про Йордіс — свою матір.
Гербйорг Вассму також працювала над радіопостановками, опублікувала документальний роман й ілюстровану книгу для дітей .
За свою творчу діяльність письменниця удостоєна численних престижних національних і зарубіжних нагород, включаючи Командор Ордена Святого Олафа (2007), Премія Браги (Почесна премія, 2010), Кавалер французького Ордена мистецтв і літератури (2011). Книги Гербйорг Вассму здобули міжнародну популярність (особливо творчість письменниці має великий успіх в Данії та Німеччині), перекладені кількома мовами світу і видаються великими накладами.
Бібліографія
Романи
- 1981 — Будинок із закритою верандою (Будинок зі скляною верандою) (норв. Huset med den blinde glassveranda (перша книга трилогії «Тора») (Премія Асоціації норвезьких критиків, 1981)
- 1983 — Тиха кімната (норв. Det stumme rommet ) (друга книга трилогії «Тора»)
- 1986 — Кровоточачі небеса (норв. Hudløs himmel (третя книга трилогії «Тора») (Літературна премія Північної Ради, 1987)
- 1989 — Книга Діни (норв. Dinas bok (перша книга трилогії «Діна»)
- 1992 — Син щастя (норв. Lykkens sønn (друга книга трилогії «Діна»)
- 1997 — Спадщина Карни (норв. Karnas arv (третя книга трилогії «Діна»)
- 2001 — Сьома зустріч (норв. Det sjuende møte
- 2003 — Втеча від Франка (норв. Flukten fra Frank
- 2006 — Стакан молока, будь ласка (норв. Et glass melk takk )
- 2009 — Сто років (норв. Hundre år
Поезія
Різне
- 1983 — Зимовий червень (норв. Juni-vinter (радіопостановка)
- 1984 — Шлях (Так тримати) (норв. Veien å gå (документальний роман)
- 1985 — норв. Mellomlanding (радіопостановка)
- 1995 — Соло: чотири історії (норв. Reiser : fire fortellinger (розповіді)
- 1996 — норв. Hemmelig torsdag i treet (ілюстрована книга для дітей)
Нагороди
- 1981 — Премія Асоціації норвезьких критиків (за роман «Будинок із закритою верандою» («Будинок зі скляною верандою»))
- 1983 — Премія книготоргівлі (за роман «Тиха кімната»)
- 1986 — Премія Nordland fylkes kulturpris
- 1987 — Літературна премія Північної Ради (за роман «Кровоточачі небеса»)
- 1991 — Премія Гільдендаль
- 1997 — Премія Amalie Skram-prisen
- 1998 — Приз імені Жана Монне (Франція)
- 2004 — Приз Eeva Joenpelto-prisen (Фінляндія)
- 2006 — Нагорода Havmannprisen (за роман «Склянка молока, будь ласка»)
- 2007 — Командор Ордена Святого Олафа
- 2010 — Премія Браги (Почесна премія)
- 2011 — Кавалер Ордена Мистецтв і літератури (Франція)
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Babelio — 2007.
- Munzinger Personen
- LIBRIS — 2018.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- [http://www.kinokolo.ua/articles/144/ Портрет феміністки в довкіллі(“Я – Діна”)