Гефітиніб
Гефітиніб (англ. Gefitinib, лат. Gefitinibum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази[1][2], що застосовується перорально.[3][4] Гефітиніб уперше синтезований у Японії, та уперше схвалений FDA у 2003 році для лікування недрібноклітинного раку легень.[5][6] Оригінальний препарат гефітинібу випускає компанія «AstraZeneca» під торговою маркою «Іресса».[1][7] Гефітиніб також отримав статус орфанного препарату для лікування недрібноклітинного раку легень із мутацією рецептора EGFR.[1]
 | |
|---|---|
Гефітиніб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| N-(3-chloro-4-fluoro-phenyl)-7-methoxy- 6-(3-morpholin-4-ylpropoxy)quinazolin-4-amine | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C22H24ClFN4O3 |
| Мол. маса | 446,902 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 59% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 41 год. |
| Екскреція | фекалії (> 90%), Нирки (4%) |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ІРЕССА, «АстраЗенека ЮК Лімітед»,Велика Британія UA/12118/01/01 23.05.2012-23/05/2017 |
Фармакологічні властивості
Гефітиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту тирозинкінази рецептора епідермального фактора росту людини. Це призводить до пригнічення фосфорилювання рецепторів епідермального фактору росту, наслідком чого є порушення процесів мітозу та проліферації клітин. Оскільки мітотична активність є більшою в пухлинних клітин, то гефітиніб переважно блокує ріст та проліферацію пухлинних клітин, а також метастазування пухлини.[1][3][4] Біологічною мішенню гефітинібу є білок EGFR. Гефітиніб застосовується як самостійний препарат, так і в комбінації з іншими препаратами для лікування недрібноклітинного раку легень, як місцево розповсюдженого, так і метастатичного.[2][3][4] Проте гефітиніб ефективний лише у хворих з мутацією рецептора епідермального фактору росту в екзонах 19 або 21, та малоефективний у хворих без мутації рецептора.[1][8] Гефітиніб вважається в цілому малотоксичним препаратом[9], проте при застосуванні високих доз препарату характерним побічним ефектом є масивна інтерстиціальна пневмонія з імовірним летальним наслідком.[10]
Фармакокінетика
Гефітиніб добре та відносно повільно всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 59 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 3—7 годин після прийому препарату. Гефітиніб майже повністю (на 90 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Гефітиніб метаболізується у печінці, частково в пухлинних тканинах, з утворенням переважно неактивних метаболітів, частково малоактивних метаболітів. Виводиться препарат переважно (більш ніж на 90 %) із калом, частково із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення гефітинібу становить 41 годину, цей час може змінюватися у хворих із порушенням функції печінки.[3][4][5]
Покази до застосування
Гефітиніб застосовують при недрібноклітинному раку легень, як місцево розповсюдженого, так і метастатичному, із мутацією рецептора епідермального фактору росту.[3][4]
Побічна дія
Хоча при застосуванні гефітинібу побічні ефекти спостерігаються відносно часто, гефітиніб вважається відносно нетоксичним препаратом.[9] Проте при застосуванні великих доз препарату характерним побічним ефектом є масивна інтерстиціальна пневмонія з імовірним летальним наслідком.[10] Іншими побічними явищами при застосуванні препарату є[3][4]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — шкірний висип, свербіж шкіри, алопеція, сухість та еритема шкіри, кропив'янка, підвищення потовиділення, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, синдром Лаєлла, васкуліт, гарячка.
- З боку травної системи — стоматит, сухість у роті, нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки, печінкова недостатність, перфорація кишечника, погіршення апетиту, панкреатит.
- З боку органу зору — кон'юнктивіт, сухість склер, кератит, порушення росту вій, вкрай рідко — ерозія рогівки.
- Інші ускладнення — протеїнурія, цистит (рідко геморагічний), носова кровотеча, гематурія.
- Зміни в лабораторних аналізах — підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності амінотрансфераз в крові.
Протипокази
Гефітиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.[3][4]
Примітки
- Препарат Иресса (гефитиниб) компании AstraZeneca получил одобрение FDA (рос.)
- Гефитиниб (Иресса) в лечении метастазов немелкоклеточного рака легкого в головном мозге (рос.)
- https://compendium.com.ua/dec/263097/
- https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1437 (рос.)
- Gefitinib (англ.)
- IRESSA (gefitinib) Tablets. 5-2-03 (англ.)
- Tumor penetration of gefitinib (Iressa), an epidermal growth factor receptor tyrosine kinase inhibitor (англ.)
- Мутации в гене EGFR, ассоциированные с чувствительностью опухолей к препаратам гефитиниб и эрлотиниб (рос.)
- Гефитиниб (Gefitinib) при рефрактерном немелкоклеточном раке легкого: результаты рандомизированного исследования Iressa (рос.)
- А.Т.Бурбелло (2008). Неблагоприятные побочные реакции лекарственных средств (пособие для врачей) (рос.). Первый Санкт-Петербургский Государственный Медицинский Университет. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 14 листопада 2009.
- https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1437 (рос.)