Гиновичі

Гино́вичі — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

село Гиновичі
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Бережанська міська громада
Код КАТОТТГ UA61040030040025069
Облікова картка Гиновичі 
Основні дані
Населення ▼ 453 (2014)
Площа 9,8 км²
Густота населення 497.96 осіб/км²
Поштовий індекс 47515
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°30′20″ пн. ш. 24°56′59″ сх. д.
Водойми річка Золота Липа
Відстань до
районного центру		 7 км
Місцева влада
Адреса ради 47515, с. Жуків
Карта
Гиновичі
Гиновичі
Мапа

Поштове відділення — Жуківське. До 2020 року підпорядковане Жуківській сільраді. До Гиновичів приєднано хутір Писарка. Межує на півдні з м. Бережани, на заході з с. Лапшин, на півночі з с. Жуків. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади [1]

Розташоване на лівому березі річки Золота Липа. Населення — 488 осіб (2001). Дворів — 130[2].

Географія

У селі є 2 вулиці[3]: Івана Франка та Лесі Українки.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Гиновичі розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Гинович
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,3 0,1 5,0 13,1 19,1 22,3 23,6 23,0 18,7 12,8 5,7 0,8 11
Середня температура, °C −4,2 −2,8 1,4 8,3 13,7 17,0 18,3 17,6 13,6 8,3 2,8 −1,7 7
Середній мінімум, °C −7,1 −5,6 −2,2 3,5 8,4 11,7 13,1 12,2 8,6 3,9 0,0 −4,1 3
Норма опадів, мм 32 31 33 49 76 89 94 70 56 39 37 40 646
Джерело: climate-data.org

Історія

Поблизу Гиновичів виявлено поселення трипільської культури і знахідки часів Київської Русі.

Перша писемна згадка — 1475 року.

У 1530—1583 роках Гиновичі — власність Сенявських.

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 67 %[4]. Власником маєтку в селі був дідич Бережан граф Станіслав Потоцький.

Діяли товариства «Просвіта» (від 1897), «Січ» (від 1908), «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок».

У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[5].

Населення

Населення села в минулому[6]:

Рік Число осіб Українців
греко-католиків		 Поляків та
римо-католиків		 Євреїв
1900 743 594 124 25
1939 ▲ 820 ▲ 660 ▲ 150 ▼ 10

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[7].

Пам'ятки і пам'ятники
Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є церква Перенесення Мощей святого Миколая (1931; мурована, реставрована 1995), «фігура» Божої Матері (1990), «фігура» Ангела Хоронителя на честь 2000-ліття народження Ісуса Христа і 525-річчя заснування села (2000).

Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1999; скульптор В. Красновський), встановлено 2 хрести на честь скасування панщини, 5 хрестів на місці загибелі вояків УПА, пам'ятний знак на честь 2000-ліття від дня на честь проголошення незалежності України і 525-річчя заснування села Гиновичі.

Насипано могилу УСС, символічну могилу жертвам сталінських репресій (1989).

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля школи.

Встановлений 1999 року. Скульптор — В. Красновський.

Пам'ятник виготовлений із бетону.

Постамент — 2,4 м; скульптура — 1,5 м, площа — 0,0020 га.[8][9]

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Відомі люди

У Гиновичах народилися:

  • релігійний діяч, літератор отець І. Заверуха,
  • Дмитро Мищишин (1984—2016) — молодший сержант, механік-водій механізованої роти військової частини В 4680.
  • художник Я. Миколишин,
  • доцент ТАНГ М. Федчишин,
  • кандидат хімічних наук В. Федина,
  • славіст, літературознавець Мар'ян Якубець.

Січові стрільці

Січові стрільці-уродженці села Гиновичі:

  • стрілець Штепановий Михайло (нар. 1895, 5 сотня)[10]
Панорама с. Гиновичі від Золотої Липи з пагорба с. Лапшин

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 19 жовтня 2021.
  2. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  4. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56.
  7. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
  8. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 21. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  9. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
  10. s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#5 сотня

Бібліографія

Про село видано кн. О. Віятик (Штепованої) «Гиновичі. Історико-краєзнавчий нарис» (2002).

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.