Глотов Олександр Леонідович

Олекса́ндр Леонідович Гло́тов (10 листопада 1953, Норильськ, Красноярського краю, СРСР) — український літературознавець і журналіст. Член Національної спілки журналістів України (з 1992 року). Доктор філологічних наук, професор.

Олександр Леонідович Глотов
Народився 10 листопада 1953(1953-11-10) (68 років)
Норильськ, Красноярський край (СРСР)
Місце проживання Тернопіль
Країна  Україна
Національність росіянин
Діяльність журналіст
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Галузь філологія, літературознавство, журналістика
Заклад Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка
Звання Професор
Ступінь Доктор філологічних наук
Батько Глотов Леонід Юхимович (1932-2012)
Мати Глотова (Куделіна) Капітоліна Костянтинівна (1932)

 Глотов Олександр Леонідович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 10 листопада 1953 року в селищі Норильськ (Норильлаг), яке з 1953 року набуло статусу міста. Батьки — Глотов Леонід Юхимович (1932-2012) та Глотова (Куделіна) Капітоліна Костянтинівна (1932) працювали там після закінчення Воркутинського гірничого технікуму.

Середню школу закінчив у місті Червоноград Львівської області. Працював на шахті «4-та Великомостівська» комбінату «Укрзахідвугілля» Львівсько-Волинського вугільного басейну. Служив в Радянській Армії.

У 1979 році з відзнакою закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Філолог. Викладач російської мови та літератури». До 1981 року працював вчителем у СШ № 1 міста Сокаль Львівської області, згодом перейшов на посаду асистента кафедри російської літератури Львівського університету.

У 1985 році закінчив аспірантуру й за розподілом перейшов на посаду асистента кафедри російської літератури Тернопільського державного педагогічного інституту імені Ярослава Галана.

У 1994 році закінчив післядипломне відділення гуманітарного факультету Вищої педагогічної школи імені Тадеуша Котарбінського в місті Зелена Гура (Польща) за спеціальністю «польська філологія».

2015 року в Національному університеті «Острозька академія» здобув ступінь магістра за спеціальністю «журналістика».

Працював також у Тернопільській академії народного господарства, у Тернопільському інституті соціальних та інформаційних технологій, у Тернопільському експериментальному інституті педагогічної освіти, у Білоцерківському національному аграрному університеті, в Академії сухопутних військ імені Гетьмана Сагайдачного, в Національному університеті «Острозька академія».

Від 2018 року працює в Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії імені Тараса Шевченка

1988 року в Одеському державному університеті імені І. І. Мечникова за спеціальністю 10.01.02 «радянська багатонаціональна література» захистив кандидатську дисертацію «Вираження авторської самосвідомості у сучасній російській радянській поезії» (науковий керівник — професор Львівського університету Іван Прокопович Вишневський[1]). У цьому дослідженні до вітчизняної науки про літературу впровадив поняття «авторська самосвідомість» у літературному контексті, а саме: виявлення того, як автор літературних творів усвідомлює себе та свою творчість у власне творах літератури, перш за все — поетичних[2]. 1992 року здобув наукове звання доцента.

У 1997 році в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії наук України за спеціальністю 10.01.02 — «російська література» захистив докторську дисертацію «Російська література ХХ століття у контексті культової свідомості»[3]  на основі монографії «Иже еси в Марксе»[4][5][6]. У дослідженні стверджується концепція світоглядної та естетичної вторинності літератури «соціалістичного реалізму» щодо ідеології та текстів християнського канону.

У 2002 році одержав наукове звання професора.

Є багаторічним членом редакційної колегії міжнародного наукового альманаху «Studia methodologica», брав участь у роботі наукових видань «Slavica Tarnopolensia», «Русский язык и литература в учебных заведениях», «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство», «The Peculiarity of Man», «Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 8. Литературоведение. Журналистика»[7].

Нагороджений неурядовою нагородою — знаком «За розбудову освіти».

Наукові та публіцистичні публікації

Автор наукових та науково-популярних статей у виданнях СРСР, України, Росії, Польщі, Білорусі, Ізраїлю, в електронних виданнях.

Журнал «Русский переплет»[8]:

  • Феномен государства с точки зрения дилетанта[9]. — 2010;
  • Политическая жизнь современной Украины по законам сцены[10]. — 2011;
  • Понять Довлатова[11]. — 2011;
  • Даёшь монархическую революцию![12] — 2012;
  • А что немцу здорово?[13] — 2012;
  • Чем пахнет русский дух? (Русский язык и Украина)[14]. — 2012;
  • Двуликий Янус советской литературы. К 150-летию Александра Серафимовича[15]. — 2013;
  • Штаны Маяковского[16]. — 2013.

Журнал «Лебедь»[17]:

  • Эволюция образа государства в русской литературе[18]. — 2014;
  • Украинцы в русской культуре[19]. — 2014;
  • Партитура одной песни Высоцкого[20]. — 2014;
  • Николай Островский или князь Острожский: кто более матери-Украине ценен?[21] — 2014; 
  • Великолепная двадцатка[22]. — 2015;
  • Литература как приложение к уголовному кодексу[23]. — 2017;
  • За что я обожаю литературоведов[24]. — 2017;
  • Журналистика в античном мире[25]. — 2018;
  • Ровесник Высоцкого (к 80-летию Ал. Дольского)[26]. — 2018;
  • Понедельник и лейтенант Шмидт[27]. — 2019.

Журнал «Чайка»:

  • «Человек разумный» vs «человек пишущий». Полемические заметки[28]. — 2019.
  • Герои наших времён[29]. — 2019.

Монографії та посібники

  • Иже еси в Марксе. Русская литература ХХ века в контексте культового сознания[30]. — Зелена Гура, 1995. — 148 с.;
  • Еко Умберто. Як написати дипломну роботу. Гуманітарні науки[31]. — Тернопіль: «Мандрівець», 2007. — 224 с. (редакція перекладу, вступна стаття);
  • Круг чтения: век двадцатый. Биобиблиографический справочник по истории русской литературы ХХ века послереволюционного периода[32]. — Тернополь: «Навчальна книга Богдан», 2011—160 с.;
  • Християнська мораль та військовий обов'язок: Навчальний посібник. — Львів: АСВ, 2012. — 112 с. (у співавторстві);
  • Класика світової літератури: російська література: англійською мовою: нариси: навчальний посібник. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 152 с. (у співавторстві);
  • Две эпохи: монография[33]. — Острог, 2015. — 376 с.;
  • Филологические очерки[34]. — Острог, 2015 . — 316 с.
  • Філологiчнi нариси. Книга друга[35]. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2020. — 178 с.

Критика і публіцистика

Друкується у періодиці як літературний критик та публіцист.

  • Чехов и Моэм в зеркале постмодернизма[36]. — 22 (журнал), Тель-Авив, № 135;
  • Я хочу рассказать вам…о поэте[37]. — Зеркало недели, 30 мая 1997 года;
  • Микола Островський чи князь Острозький? Про роль історичних постатей у формуванні зародків державного мислення[38]. — День, 14 листопада 2014 року.
  • Ровесник Висоцького[39]. — ZN.UA, 22 червня 2018 року;
  • Цилюрник чи палікмахтер: до кого йдемо стригтися?[40]. — Zbruč, 1 вересня 2020;
  • «Тьоркін» у Львові[41]. — ZN.UA, 26 грудня 2020.

Інформація в довідникових виданнях

Примітки

  1. Вишневський Іван Прокопович. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. (українською). Т.1: А-К. Львів: ЛНУ імені Івана Франка. 2011. с. 285.
  2. Глотов, Александр (2015). «Я – памятник себе…». Выражение авторского самосознания в современной русской поэзии. Две эпохи: монография. Острог. с. 4–157.
  3. Глотов, Олександр (1997). Російська література ХХ століття в контексті культової свідомості (Спроба історико- функціонального аналізу): автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.02 (українською). Київ: НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка.
  4. Глотов А.Л. ...Иже еси в Марксе (Русская литература XX века в контексте культового сознания) - Русофил - Русская филология | Образовательный ресурс. russofile.ru. Процитовано 28 квітня 2016.
  5. Глотов, Александр (2015). «Иже еси в Марксе» Русская литература ХХ века в контексте культового сознания. Две эпохи: монография. Острог. с. 158–374.
  6. Глотов Олександр Леонідович. НАУКОВЦІ УКРАЇНИ. Процитовано 2 лютого 2019.
  7. Редакционная коллегия. lcj.jvolsu.com. Процитовано 2 лютого 2019.
  8. Александр Глотов. pereplet.ru. Процитовано 2 лютого 2019.
  9. Глотов, Олександр (29 червня 2010). ФЕНОМЕН ГОСУДАРСТВА С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ ДИЛЕТАНТА. www.pereplet.ru (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  10. Глотов, Олександр (27 листопада 2011). ПОЛИТИЧЕСКАЯ ЖИЗНЬ СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЫ ПО ЗАКОНАМ СЦЕНЫ. www.pereplet.ru (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  11. Глотов, Олександр (3 грудня 2011). Понять Довлатова. www.pereplet.ru (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  12. Глотов, Олександр (1 січня 2012). ДАЁШЬ МОНАРХИЧЕСКУЮ РЕВОЛЮЦИЮ!. www.pereplet.ru (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  13. Глотов, Олександр (24 січня 2012). А ЧТО НЕМЦУ ЗДОРОВО?. www.pereplet.ru (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  14. Глотов, Олександр (22 лютого 2012). ЧЕМ ПАХНЕТ РУССКИЙ ДУХ?. www.pereplet.ru (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  15. Глотов, Олександр (24 лютого 2013). ДВУЛИКИЙ ЯНУС СОВЕТСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ. К 150-летию Александра Серафимовича. www.pereplet.ru (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  16. Глотов, Олександр (16 вересня 2013). ШТАНЫ МАЯКОВСКОГО. www.pereplet.ru (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  17. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (ru-RU). Процитовано 2 лютого 2019.
  18. Глотов, Олександр (3 березня 2014). ЭВОЛЮЦИЯ ОБРАЗА ГОСУДАРСТВА В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  19. Глотов, Олександр (3 квітня 2014). УКРАИНЦЫ В РУССКОЙ КУЛЬТУРЕ. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  20. Глотов, Олександр (31 липня 2014). ПАРТИТУРА ОДНОЙ ПЕСНИ ВЫСОЦКОГО. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  21. Глотов, Олександр (5 вересня 2014). НИКОЛАЙ ОСТРОВСКИЙ ИЛИ КНЯЗЬ ОСТРОЖСКИЙ: КТО БОЛЕЕ МАТЕРИ-УКРАИНЕ ЦЕНЕН?. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  22. Глотов, Олександр (1 травня 2015). ВЕЛИКОЛЕПНАЯ ДВАДЦАТКА. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  23. Глотов, Олександр (11 січня 2017). Литература как приложение к уголовному кодексу. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  24. Глотов, Олександр (2 серпня 2017). ЗА ЧТО Я ОБОЖАЮ ЛИТЕРАТУРОВЕДОВ. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  25. Глотов, Олександр (25 лютого 2018). Журналистика в античном мире. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  26. Глотов, Олександр (10 червня 2018). Ровесник Высоцкого (к 80-летию Ал. Дольского). Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  27. Глотов, Олександр (9 січня 2019). Понедельник и лейтенант Шмидт. Независимый альманах ЛЕБЕДЬ (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  28. Глотов, Олександр (12 червня 2019). «Человек разумный» vs «человек пишущий». Полемические заметки. Журнал "Чайка" (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  29. Глотов, Олександр (5 листопада 2019). Герои наших времён. Журнал "Чайка" (російською). Процитовано 13 квітня 2021.
  30. Глотов А.Л. ...Иже еси в Марксе (Русская литература XX века в контексте культового сознания) - Русофил - Русская филология | Образовательный ресурс. russofile.ru. Процитовано 2 лютого 2019.
  31. Як написати дипломну роботу - Умберто Еко - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 2 лютого 2019.
  32. Глотов, Александр (2011). Круг чтения: век двадцатый (російською). Тернопіль: Навчальна книга Богдан. ISBN 978-966-10-0458-9.
  33. Александр Леонидович Глотов. Две эпохи : Монография (Острог, 2015) (рос.). 2015.
  34. Александр Леонидович Глотов. Филологические очерки (Острог, 2015) (рос.). 2015.
  35. Александр Леонидович Глотов. Филологические очерки. Книга вторая (Тернопiль, 2020). vtoraya-literatura.com (рос.). Процитовано 21 квітня 2021.
  36. Глотов, Александр. ЧЕХОВ И МОЭМ В ЗЕРКАЛЕ ПОСТМОДЕРНИЗМА. www.sunround.com (російською). Процитовано 2 лютого 2019.
  37. Я ХОЧУ РАССКАЗАТЬ ВАМ. ZN.ua. Процитовано 2 лютого 2019.
  38. Глотов, Олександр (14 листопада 2014). Микола Островський чи князь Острозький?. Газета День.
  39. Ровесник Висоцького. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 21 квітня 2021.
  40. Цилюрник чи палікмахтер: до кого йдемо стригтися?. Збруч (укр.). 1 вересня 2020. Процитовано 21 квітня 2021.
  41. «Тьоркін» у Львові. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 21 квітня 2021.
  42. Глотов Олександр Леонідович. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 2 лютого 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.