Глухий ретрофлексний фрикативний
Глухий ретрофлексний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʂ⟩ («s» із загнутим праворуч гачком). Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найтвердіший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].
ʂ | |||
---|---|---|---|
Номер МФА | 136 | ||
Кодування | |||
HTML (decimal) |
ʂ | ||
Юнікод (hex) | U+0282 | ||
X-SAMPA |
s` | ||
Кіршенбаум |
s. | ||
Брайль |
Шаблон:Braille cell/core Шаблон:Braille cell/core | ||
|
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʃʲ/.
Назва
Властивості
Властивості глухого ретрофлексного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
абхазька | амш | [amʂ] | день | Див. абхазька фонетика | |
адигейська | пшъашъэ | [pʂ̻aːʂ̻a] | дівчина | ||
в'єтнамська (Південь)[2] | sữa | [ʂɨə˧ˀ˥] | молоко | Див. в'єтнамська фонетика | |
гінді | ऋषि | [rɪʂi] | мудрець | ||
китайська | 石 / shí | [ʂ̻ɻ̩˧˥] | камінь | Див. Mandarin фонетика | |
маратхі | ऋषि | [ruʂi] | мудрець | ||
нижньолужицька[3][4] | glažk | [ˈɡläʂk] | скло | Див. нижньолужицька фонетика | |
норвезька | forsamling | [fɔˈʂɑmːlɪŋ] | зібрання | Алофон /ɾs/. Див. норвезька фонетика | |
польська[5] | szum | [ʂ̻um] | шум | Див. польська фонетика | |
російська[5] | шут | [ʂut̪] | блазень | Див. російська фонетика | |
румунська (Молдова)[6] | ș'ură | [ʂurə] | комора | Див. румунська фонетика | |
санскрит | ऋषि | [r̩ʂi] | мудрець | ||
сербська | шума | [ʂûmä] | ліс | Див. сербська фонетика. | |
словацька[7] | šatka | [ˈʂatka] | хустка | ||
тамільська | கஷ்டம் | [kəʂʈəm] | складний | ||
шведська | fors | [fɔʂ] | пороги | Алофон /rs/. Див. шведська фонетика | |
Примітки
- Wells (2014:98-9)
- Thompson (1959:458–461)
- Šewc-Schuster (1984:40–41)
- Zygis (2003:180–181, 190–191)
- Hamann (2004:65)
- Pop, (1938), p. 31.
- Hanulíková & Hamann (2010:374)
Джерела
- Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8.
- Hamann, Silke (2004). Retroflex fricatives in Slavic languages. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 53–67. doi:10.1017/S0025100304001604. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2016.
- Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010). Slovak. Journal of the International Phonetic Association 40 (3): 373–378. doi:10.1017/S0025100310000162.
- Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. 2nd). Blackwell.
- Lunsford, Wayne A. (2001). An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan. M.A. thesis, University of Texas at Arlington.
- Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
- Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
- Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). Mapudungun. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369.
- Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina.
- Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
- Zygis, Marzena (2003). Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives. ZAS Papers in Linguistics 3: 175–213. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 14 квітня 2016.
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.