Глухий ретрофлексний фрикативний

Глухий ретрофлексний фрикативнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʂ⟩ («s» із загнутим праворуч гачком). Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найтвердіший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ//ʃ/—/ʂ/[1].

ʂ
Номер МФА 136
Кодування
HTML (decimal) ʂ
Юнікод (hex) U+0282
X-SAMPA s`
Кіршенбаум s.
Брайль

Шаблон:Braille cell/core

Шаблон:Braille cell/core

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʃʲ/.

Назва

  • Глухий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiceless retroflex fricative)
  • Глухий ретрофлексний фрикатив
  • Глухий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless retroflex sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого ретрофлексного фрикативного:

  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
абхазькаамш[amʂ]деньДив. абхазька фонетика
адигейськапшъашъэ[pʂ̻aːʂ̻a]дівчина
в'єтнамська (Південь)[2]sữa[ʂɨə˧ˀ˥]молокоДив. в'єтнамська фонетика
гіндіऋषि[rɪʂi]мудрець
китайська石 / shí[ʂ̻ɻ̩˧˥]каміньДив. Mandarin фонетика
маратхіऋषि[ruʂi]мудрець
нижньолужицька[3][4]glažk[ˈɡläʂk]склоДив. нижньолужицька фонетика
норвезькаforsamling [fɔˈʂɑmːlɪŋ]зібранняАлофон /ɾs/. Див. норвезька фонетика
польська[5]szum[ʂ̻um]шумДив. польська фонетика
російська[5]шут[ʂut̪]блазеньДив. російська фонетика
румунська (Молдова)[6]ș'ură[ʂurə]комораДив. румунська фонетика
санскритऋषि[r̩ʂi]мудрець
сербськашума[ʂûmä]лісДив. сербська фонетика.
словацька[7]šatka [ˈʂatka]хустка
тамільськаகஷ்டம்[kəʂʈəm]складний
шведськаfors[fɔʂ]порогиАлофон /rs/. Див. шведська фонетика

Примітки

  1. Wells (2014:98-9)
  2. Thompson (1959:458–461)
  3. Šewc-Schuster (1984:40–41)
  4. Zygis (2003:180–181, 190–191)
  5. Hamann (2004:65)
  6. Pop, (1938), p. 31.
  7. Hanulíková & Hamann (2010:374)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.