Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɕ⟩ («c» з закарлюкою). М'який шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найм'якший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ//ʂ/[1].

ɕ
Номер МФА 182
Кодування
HTML (decimal) ɕ
Юнікод (hex) U+0255
X-SAMPA s\
Кіршенбаум S;
Брайль

Шаблон:Braille cell/core

Шаблон:Braille cell/core

Деякі науковці використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/ або його палаталізований варіант /ʃʲ/ для позначення /ɕ//[1].

Назва

  • Глухий альвеоло-палатальний фрикатив (англ. Voiceless alveolo-palatal fricative)
  • Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
  • Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
  • Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
  • Глухий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless alveolo-palatal sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
адигейськащы[ɕə]три
асамськаব্ৰিটি[bɹitiɕ]британець
голландська (діал.)sjabloon[ɕäˈbloːn]шаблонДив. голландська фонетика
гуарані (парагв.)che[ɕɛ]я
данськаsjæl[ɕeˀl]душаДив. данська фонетика
кабардинськащэ[ɕa]сто
каталанська (сх.)[2]caixa[ˈkaɕə]коробкаДив. каталанська фонетика
китайська (мандарин)西安/Xī'ān[ɕí.án]СіаньОпозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. китайська фонетика
корейська시 / shi[ɕi]віршДив. корейська фонетика
люксембурзька[3]liicht[liːɕt]світлоАлофон /χ/ перед голосними; в індивідуальні вимові — /ʃ/.[4] Див. люксембурзька фонетика
нижньолужицькаpśijaśel[ˈpɕijäɕɛl]приятель
норвезькаsjel[ɕe: l]душаДив. норвезька фонетика
польська[5]śruba[ˈɕrubä]гвинтОпозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. польська фонетика
португальськаmesclas[ˈmɛɕklɐɕ]мікстури
португальська (Бразилія)[6]mexendo[me̞ˈɕẽ̞du]'moving'Алофон /ʃ/. Див. португальська фонетика
румунська (Трансільванія)[7]ce[ɕɛ]щостандартно — /tʃ/ . Див. румунська фонетика
російськасчастье[ˈɕːæsʲtʲjə]щастяДив. російська фонетика
тибетська (Лхаса)བཞི་[ɕi˨˧]чотириОпозиція /ʂ/.
хорватська [8]'miš će [mîɕ t͡ɕe̞]'the mouse will'Алофон /ʃ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/.[8]</ref> Див. хорватська фонетика
чувашськаçиçĕм[ˈɕiɕ̬əm]освітленняОпозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с).
шведськаkjol[ɕuːl]спідницяДив. шведська фонетика
японська[9]塩 / shio[ɕi.o]сільДив. японська фонетика

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.