Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡ɕ⟩ (раніше — ⟨ʨ⟩). М'який шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/[1].
| t͡ɕ | |||
|---|---|---|---|
| t͜ɕ | |||
| Номер МФА | 215 | ||
| Кодування | |||
| HTML (decimal) |
ʨ | ||
| Юнікод (hex) | U+02A8 | ||
| X-SAMPA |
ts\ | ||
| |||
.svg.png.webp)
Деякі науковці використовують символ глухого заясенного африката /t͡ʃ/ або його палаталізований варіант /t͡ʃʲ/ для позначення /t͡ɕ/[1].
Назва
- Глуха ясенно-твердопіднебінна африката
- Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
- Глухий ясенно-твердопіднебінний зімкнено-щілинний приголосний
- Глуха альвеоло-палатальна африката
- Глухий альвеоло-палатальний африкат (англ. Voiceless alveolo-palatal affricate)
- Глухий альвеоло-палатальний зімкнено-щілинний приголосний.
Властивості
Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного африката:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| адигейська | чъыгы | [t͡ɕəɣə] | дерево | ||
| в'єтнамська | cha | [t͡ɕa] | батько | Див. в'єтнамська фонетика | |
| данська[2] | tjener | [ˈt͡ɕe̝ːnɐ] | слуга | Див. данська фонетика | |
| каталанська[3] | fletxa | [ˈfɫet͡ɕə] | стріла | Див. каталанська фонетика | |
| китайська (стандартна) | 北京 / Běijīng | [peɪ˨˩ t͡ɕiŋ˥] | Пекін | Див. китайська фонетика | |
| китайська (кантонська) | 豬 / zyu1 | [tɕyː˥] | свиня | алофон /t͡s/, палаталізований перед /iː/, /ɪ/, /yː/. Див. кантонська фонетика | |
| корейська | 집 / jip | [t͡ɕip̚] | дім | Див. корейська фонетика | |
| норвезька | tjern | [t͡ɕæɳ] | ставок | Див. норвезька фонетика | |
| польська[4] | ćma | [t͡ɕmä] | міль | Див. польська фонетика | |
| португальська[5] (бразильська) | tcheco | [ˈtɕɛku] | чех | Див. португальська фонетика | |
| російська | чуть | [t͡ɕʉtʲ] | трохи | Див. російська фонетика | |
| румунська (Банат) [6] | frate | [frat͡ɕe] | брат | Див. румунська фонетика | |
| сербська | Ловћен | [ɫǒ̞ʋt͡ɕe̞n] | Ловчен | Подібний до /t͡ʃ/ в боснійській і хорватській. Див. сербська фонетика | |
| тайська[7] | ฉัน | [tɕʰǎn] | я | ||
| шведська (Фінляндія) | kjol | [t͡ɕuːl] | спідниця | Див. шведська фонетика | |
| японська | 知人 / chijin | [t͡ɕid͡ʑĩɴ] | приятель | Див. японська фонетика | |
Примітки
- Wells (2014:98-9)
- Grønnum (2005:148)
- Wheeler (2005:12)
- Jassem (2003:105)
- seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine. Page 18 Шаблон:Pt
- Pop, (1938), p. 29.
- Tingsabadh & Abramson (1993:24)
Джерела
- Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013). Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association 43 (3): 363–379. doi:10.1017/S0025100313000157.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013). Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association 43 (3): 381–396. doi:10.1017/S0025100313000169.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6.
- Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
- Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
- Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar.
- Teo, Amos B. (2014). A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland. Canberra: Asia-Pacific Linguistics. ISBN 978-1-922185-10-5.
- Tingsabadh, M.R. Kalaya; Abramson, Arthur S. (1993). Thai. Journal of the International Phonetic Association 23 (1): 24–26. doi:10.1017/S0025100300004746.
- Wheeler, Max W. (2005). The Phonology of Catalan. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-925814-7.
- Zygis, Marzena (2003). Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives. ZAS Papers in Linguistics 3: 175–213. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 9 березня 2016.
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.