Гнилиці
Гнили́ці — село в Україні , у Скориківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
| село Гнилиці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Тернопільський район |
| Громада | Скориківська сільська громада |
| Рада | Гнилицька сільська рада |
| Облікова картка | Гнилиці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1463 |
| Населення | 779 |
| Територія | 4.122 км² |
| Густота населення | 188.99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47820 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′32″ пн. ш. 26°05′26″ сх. д. |
| Відстань до районного центру |
24 км |
| Найближча залізнична станція | Підволочиськ |
| Відстань до залізничної станції |
24 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47820, с. Гнилиці, вул. Зарічна, 29 |
| Карта | |
  Гнилиці | |
 Гнилиці | |
| Мапа | |
 | |
До села приєднано хутір Дубина. Було центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Новосільської сільської громади. Розташоване на сході району.
Населення — 779 осіб (2001).
На старих польських картах — «Великі Гнилиці», «Малими» були Гнилички.
Історія
Перша писемна згадка — 1463 року як власність князів Збаразьких. 1474 року село спалили татари.
1802 року Гнилиці — власність А. Сапіги.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та інші українські товариства.
Згідно з Словником Географічним Польського Королівства (пол. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom III (Haag – Kępy) z 1882 r.) в селі проживало 2044 мешканці, у тім числі 1692 чоловіки — греко-католики, 289 — римокатолики (парафія в с. Токи), решта — євреї. Суд повітовий, нотаріус та пошта були в с. Нове Село.
У 1902 році в Гнилицях збудовано муровану церкву Покрови Пресвятої Богородиці з тесаного каменю. Дерев'яну церкву розібрали і перенесли до села Бутлів Лановецького району (церква збереглася).
У 1946 році о. Максим Хома разом з парафіянами перейшов у московське православ'я та продовжував відправляти в місцевій церкві.
12 січня 1963 року рішенням виконкому Тернопільської обласної ради церкву в селі Гнилиці закрили і передали під спортзал. Наприкінці 1988 року, за рік до легалізації УГКЦ, церкву в Гнилицях державна влада відкрила і сюди прислали православного священника. Після виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля у березні 1992 року в селі знову було утворено і зареєстровано греко-католицьку громаду. Лише половина жителів села підтримала повернення до батьківської віри. Через спротив православної громади вірні греко-католики протягом 15 років не могли добитися права на хоча б почергове користування власною церквою Покрови Пресвятої Богородиці. Лише у 2007 році, в Хрестопоклінну Неділю у церкві відправили першу Службу Божу, яку відслужив греко-католицький священник о. Михайло Валійон.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 893 особи, з яких 390 чоловіків та 503 жінки[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 770 осіб[2]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[3].
Пам'ятки
Є церква святої Покрови (1902, архітектор Василь Нагірний).[4]
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП.
Відомі люди
Народилися
- Михайло Сорока (1911—1971) — український націоналіст, член ОУН, провідник Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях (ЗУЗ)(1934—1936), член Крайового Проводу ОУН (1940).
- І. Федорович — український літератор, громадський діяч.
- Софія Лінчевська (нар. 1973) — українська журналістка, редактор.
Пов'язані із селом
- Отець-доктор Петро Франц Крип'якевич (1857—1914) — священик УГКЦ, батько вченого Івана Крип'якевича, доктор теології, парох у Гнилицях в 1891—1895 роках.
- Іван Крип'якевич — перебував тут у дитинстві, навчився руської мови від сільських дітей, головно сина диякона Якова Зайця, писати і читати у вчителя, диякона Дмитра Пічута.[5]
- о. Іван Наумович, парох Гнилиць (1880-1882)
- о. Євген Вітошинський, парох Гнилиць (1898-1915)
- о. Максим Хома, парох Гнилиць (1933)
| Максим Хома | |
|---|---|
| отець Максим | |
| Діяльність | капелан |
| Членство | Гнилицька сільська рада (Підволочиський район) |
| Конфесія | УГКЦ |
| У шлюбі з | Юлія Хома |
Максим Григорович Хома (*20 серпня 1883 р., Кізлів, Австро-Угорщина— †14 серпня 1962 р., Львів, УРСР) — греко-католицький священник (був парохом у с. Гнилиці), польовий духівник (капелан), просвітянин. Родом з Кізлова, Буського району, Львівської області.
У 1925 р. заснував філію товариства “Просвіта” з читальнею у селі Гнилиці. При читальні функціонували мішаний хор і театральний гурток. [6]
Мав 11 дітей, двоє (Володимир, 1911 і Ярослав, 1912) з яких також стали свящинниками. Найстарша дочка Ірена (1910) одружилася з Греко-Католицьким священником.
У 1946 році о. Максим Хома разом з парафіянами перейшов у московське православ'я та продовжував відправляти в місцевій церкві для того, щоб зберегти церкву в селі. Але після смерті Максима Хоми 12 січня 1963 року рішенням виконкому Тернопільської обласної ради церкву в Гнилицях закрили і передали під спортзал.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Ігор Дуда, Б. Пиндус. Нагірний Василь Степанович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2.— С. 589.
- Клименко Н. Іван Крип'кевич як особистість і науковець (за новими джерелами) / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 97. ISSN 0130-5247
- ГНИЛИЦІ | Підволочиський район | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). Процитовано 11 липня 2021.
Джерела
- Лашта В., Ханас В. Гнилиці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 370. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання
- Hnilice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 82. (пол.)— S. 82. (пол.)