Голоднюк Устим Володимирович

Навчався у Збаразькій ЗОШ № 2. У школі однокласники жартома називали його Устимом Кармелюком. Упродовж 2008—2011 років навчався у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут (3 рота, 2 взвод). Навчався у «Бережанському агротехнічному інституті». Ріс цілеспрямованим і мужнім, не скаржився на труднощі, не пив спиртного, не палив, займався спортом. Захоплювався читанням історичних та філософських книг.

Був захисником Майдану з листопада 2013 року.[1]. 30 листопада був побитий, на потилиці було розсічення, наклали 12 швів. Щойно рани зажили, знову поїхав на Майдан[2]. Належав до 1-ї, 19-ї, пізніше 38-ї сотень. 20 лютого 2014 року внаслідок вогнепального поранення в голову загинув. Отримав його, допомагаючи забирати загиблих біля горішнього виходу станцїї метро Хрещатик. Куля ввійшла йому до потилиці, пробивши блакитну миротворчу каску, і вийшла над правим оком.[3][4] Коли його доправили до готелю «Україна», лікарі вже не могли допомогти хлопцю.

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[7]. Нагороду отримав батько Устима Володимир Голоднюк 20 лютого 2015 року з рук Петра Порошенка в річницю подій на вулиці Інститутській[8]. «Золота Зірка» Устима Голоднюка зберігатиметься у його матері[9].
• Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[10].

27 березня 2014 року 24 сесія Бережанської міської ради присвоїла звання «Почесний громадянин міста Бережани» посмертно[11].

Вулиця Устима Голоднюка у Збаражі.

Також депутати проголосували за те, щоб міський сквер, який розташований між вулицями Вірменська та Академічна, перейменувати у «Сквер Устима Голоднюка» і встановити там меморіал у честь Героїв Майдану[12].

На його честь названо 38 сотню самооборони майдану імені Устима Голоднюка, бійцем якої він був.

Пам'ятник Героєві України Устимові Голоднюку на його могилі у Збаражі

31 серпня 2014 року на фасаді Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» відкрили пам'ятну дошку Устимові Голоднюку[13].

1 вересня 2014 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на його честь на стіні Збаразької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 імені Івана Франка[14] та експозиції, приуроченої Героям Небесної сотні у шкільному музеї[15]. Пам'ятний знак виготовлений львівськими майстрами на добровільні пожертви студентів і викладачів навчального закладу.

18 лютого 2015 року на могилі Устима Голоднюка відкрили та освятили пам'ятник у вигляді козацького хреста, оскільки улюбленою піснею Героя була «Мій лицарський хрест» Сашка Положинського[16].

19[17] травня 2017 року у Збаразькому замку встановили погруддя наймолодших героїв Небесної сотні Устима Голоднюка та Назарія Войтовича[18].

Чимало поетів присвятили Устимові Голоднюку свої вірші та пісні, які розміщені у збірках, на сайтах та сторінках у соціальних мережах[19].

На початку серпня у Збаражі щороку відбуваються спортивні турніри з футболу, волейболу і гирьового спорту «Героям — слава!», присвячені пам'яті Устима Голоднюка та Назара Войтовича. Перший турнір провели 12 серпня 2014 року у 20-річчя від дня народження Устима[20]. Другий турнір — 12 серпня 2015[21].

З 2019 року в Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, де навчався Устим, започатковано і проводиться спочатку внутрішній ліцейний, а з 2020 року — Всеукраїнський турнір-меморіал з волейболу пам'яті Героя України Устима Голоднюка серед ліцеїстів військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою.[22]