Хрещатик (станція метро)
«Хреща́тик» — станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Театральна» і «Арсенальна». Відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва. Назва — від центральної вулиці Києва.
Хрещатик | |
---|---|
Святошинсько-Броварська лінія ![]() | |
Загальні дані | |
Тип | пілонна трисклепінна |
Платформи | |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Довжина | 100,0 м |
Ширина | 19,7 м |
Будівництво | |
Дата відкриття | 6 листопада 1960 року |
Архітектор(и) |
А. В. Добровольський, М. С. Коломієць, В. Д. Єлізаров, Г. І. Гранаткін, І. Л. Масленков, С. Й. Крушинський, Ю. В. Кисличенко за участю Ф. М. Заремби та Н. М. Щукіної |
Архітектор(и) вестибюлів |
Вестибюль № 1 на Хрещатику: А. В. Добровольський, В. Д. Єлізаров, І. Л. Масленков Вестибюль № 2 на Інститутській: І. Л. Масленков, Ю. Б. Тягно |
Художник(и) | О. А. Грудзинська[1], Н. І. Федорова (художник-технолог) |
Будівельник(и) | Київметробуд |
Транспорт | |
Пересадка на |
![]() |
Район міста | Печерський, Шевченківський |
Виходи до |
![]() вул. Інститутська, вул. Ольгинська, алея Героїв Небесної Сотні, вул. Архітектора Городецького |
Наземний транспорт | А 24, 114 (будні) |
Інше | |
Час відкриття | 05:37 |
Час закриття | 00:12 |
Код станції | 120 |
![]() |
Святошинсько-Броварська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Є частиною пересадкового вузла між Святошинсько-Броварською і Оболонсько-Теремківською лініями.
До станційних колій зі східного боку станції підходить службова сполучна гілка від Оболонсько-Теремківської та Сирецько-Печерської ліній.
З 1986 року станція має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення», охоронний номер 169[2][3].
Конструкція
Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.
Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик з боку станції «Арсенальна», що переходить у ССГ з Сирецько-Печерською та Оболонсько-Теремківською лініями.
Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції сполучені між собою чередою проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал має два виходи. Західний вихід, відкритий 1960 року одночасно зі станцією, сполучений ескалаторним тунелем з тристрічковим одномаршевим ескалатором з наземним вестибюлем на вулиці Хрещатик. Побудований 1965 року східний ескалаторний нахил, обладнаний тристрічковим одномаршевим ескалатором, сполучається з проміжним вестибюлем, який розгалужується на 2 виходи: до вестибюля на вулиці Архітектора Городецького і до ескалаторного тунелю з тристрічковим одномаршевим ескалатором до наземного вестибюля на Інститутській вулиці.
Архітектура
Із огляду на те, що «Хрещатик» — центральна станція міста, автори звернулися до джерел українського мистецтва. Мармурові пілони з яскравими вставками з майоліки передають національний колорит. У стилі того часу, а нині трохи смішними, виглядають карнизи поверх пілонів з зображенням соняшника та кукурудзи. В 1980-ті роки кахельне облицювання колійних стін станції було замінено мармуровим.
Вестибюлі
Станція має три наземних вестибюлі. Перший вмонтований у будинок № 19-А по вулиці Хрещатик, другий (архітектори І. Л. Масленков, Ю. Б. Тягно) розташований по Інститутській вулиці, 6 , а третій улаштовано у будинок № 13 по вулиці Архітектора Городецького.
Поруч із вестибюлем по вулиці Хрещатик розташовані Центральний універмаг і Київська міська рада. Біля вестибюля по вулиці Архітектора Городецького розташовані Пасаж, Український театр ім. Івана Франка, поруч із яким є сходи, які ведуть до адміністрації Президента України і будинку з химерами. Вестибюль по Інститутській вулиці розташований поруч із готелем «Україна», Міжнародним центром культури «Жовтневий палац», Національним банком України, торговельним центром «Глобус» на майдані Незалежності.
Пересадки
У залі станції розташовані шість проходів зі сходами, якими можна перейти до станції «Майдан Незалежності».
Три проходи (над платформою в бік станції «Театральна») з'єднані з ескалаторним тунелем з чотирьохстрічковими одномаршевими ескалаторами. Цей перехід в години пік працює лише у одному напрямку — зі станції «Майдан Незалежності» на «Хрещатик», в інший час — у двосторонньому режимі.
Ще три проходи (над платформою в бік станції «Арсенальна») з'єднані з пішохідним тунелем, перехід яким здійснюється у напрямку з «Хрещатика» на «Майдан Незалежності». Другий перехід був побудований 1986 року на додаток до першого, що не справлявся з пасажиропотоком. Біля входів на пересадку розміщені об'яви, які вказують час їх роботи, а також світлові (червоний/зелений) покажчики.
Додаткові факти
Станція за роки існування зазнала чимало реконструкцій та перебудов. 6 листопада 1960 року[4] її було відкрито з одним виходом у бік вулиці Хрещатик. На стіні у східному торці центрального залу розташовувався барельєф із зображенням герба УРСР[5].
Другий ескалаторний нахил з виходом у бік Інститутської вулиці розпочали будувати влітку 1960 року[6], а відкрили його 4 вересня 1965 року[7]. При цьому центральний зал станції подовжили на 40 метрів[8].
Наприкінці травня 1970 року[9] було відкрито третій вихід зі станції — із проміжного вестибюля другого ескалаторного нахилу на вулицю Архітектора Городецького.
У 1976 році архітектура станції зазнала чергової зміни — над платформою другої колії був побудований перехід на Оболонсько-Теремківську лінію, який був відкритий 17 грудня 1976 року[10]. При цьому на станції було розкрито два прорізи між пілонами[11] для проходу пасажирів. 3 грудня 1986 року[12] був побудований другий перехід на Оболонсько-Теремківську лінію — тепер над платформою першої колії.
Наприкінці 1980-х років було проведено заміну облицювання колійних стін — кахельну плитку було замінено мармуром.
Пасажиропотік
Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 40,1 | 39,1 | 40,3 | 39,5 | 33,2 | 32,1 | 31,8 | 33,9 | 33,7 |
Зображення
- Центральний зал, сходи переходу № 1
- Облицювання пілону у центральній залі
- Карниз на станції з зображеннями кукурудзи та соняшника
- Посадкова платформа в бік станції «Театральна»
- Посадкова платформа в бік станції «Арсенальна»
- Назва на колійній стіні
- Дверцята на колійній стіні
- Наземний вестибюль на вул. Хрещатик
- Інтер'єр наземного вестибюля на вул. Хрещатик
- Карниз у наземному вестибюлі на вул. Хрещатик
- Ювілейний жетон з зображенням вестибюля станції метро «Хрещатик», виготовлений до 50-річчя метрополітену
- Наземний вестибюль на Інститутській вулиці
- Інтер'єр вестибюля на Інститутській вулиці
- Верхній ескалаторний нахил, вихід на Інститутську вулицю
- Інтер'єр проміжного вестибюля східного ескалаторного нахилу
- Вхід на вул. Архітектора Городецького
- Інтер'єр вестибюля на вул. Архітектора Городецького
- Пересадковий вузол № 1
- Аванзал біля ескалаторів
- Аванзал біля ескалаторів, вигляд в бік станції «Хрещатик»
- Пересадковий вузол № 2 (пішохідний)
- Аванзал біля станції «Хрещатик»
- Аванзал проміжний
- Пішохідний тунель
- Пішохідний тунель
- Аванзал біля станції «Майдан Незалежності»
Режим роботи
Відправлення першого поїзда в напрямку:
- ст. «Лісова» — 05:59
- ст. «Академмістечко» — 05:51
Відправлення останнього поїзда в напрямку:
- ст. «Лісова» — 00:27
- ст. «Академмістечко» — 00:20
Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:
- ст. «Лісова» — 22:54, 23:06, 23:18, 23:30, 23:41, 23:53, 0:04, 0:15, 0:27
- ст. «Академмістечко» — 22:27, 22:39, 22:51, 23:02, 23:12, 23:22, 23:32, 23:42, 23:55, 0:07, 0:20
Див. також
Примітки
- Чубенко Марина. На Крещатике поселили веселых кабанчиков: [«Сегодня» нашла мастеров, творения которых украсили столичную подземку] // «Сегодня». — № 39 (2875). — 2008. — 19 февраля. — С. 10. (рос.)
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.
- Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. Архівовано 11 серпня 2013 у Wayback Machine. (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.)
- Метро відкрито! [В останню годину!] // «Вечірній Київ». — 1960. — 6 листопада.
- Станція «Хрещатик», 1960 рік // Фото Яіцького І. М. — ЦДАКФФД ім. Г. Пшеничного. — Київ.
- Другий вхід до станції «Хрещатик». [Нове на будівництві метрополітену] // «Вечірній Київ». — 1960. — 28 червня
- Стефанович Ф. Свято метробудівців. [Вчора о 12:00 було відкрито другий вихід зі станції метро «Хрещатик»] // «Київська правда». — 1965. — 5 вересня.
- Мойсеєв М. Восьмі ворота метро // «Вечірній Київ». — 1965. — 4 вересня.
- Білоус В. Мчать голубі експреси: [Декілька днів тому було здано в експлуатацію третій вихід зі станції метро «Хрещатик»] // «Вечірній Київ». — 1970. — 1 червня.
- Позняк П. До Червоної площі — експресами метро! // «Вечірній Київ». — 1976. — 17 грудня.
- Свириденко Л. Третя зміна: [Будується пересадочний вузол між станціями «Хрещатик» і «Площа Калініна»] // «Вечірній Київ». — 1976. — 29 жовтня.
- Метро діє, розширюється: [Вчора відкрито другий пересадочний вузол між станціями метро «Хрещатик» і «Площа Жовтневої революції»] // «Вечірній Київ». — 1986. — 4 грудня.
Посилання
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену
- Вебенциклопедія Києва.
- Днестров И., Игнаткин И. Киевский метрополитен // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. (рос.)
- Касьянов О. М. Третій метрополітен // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — С. 7—9, іл.
- Тоцкий Олег. Метро, которого нет: «Арсенальная» и «Крещатик» // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 22 февраля. (рос.)
- Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz (чес.)
Лінії Київського метрополітену | |||||||||||
1 | Святошинсько-Броварська | 2 | Оболонсько-Теремківська | 3 | Сирецько-Печерська | 4 | Подільсько-Вигурівська | 5 | Лівобережна | 6 | Вишгородсько-Дарницька |