Гордій Старух

Гурт Joryj Kłoc (вимовляється як [йорий клоц])  було створено у 2008, і починався він як електронний проєкт, що використовував українські давні пісні та мотиви, покладені на електронно‑діджейські ритми. У сучасному складі гурт існує з 2010, і нині самі «клоци» стверджують, що грають повноцінний рок. Точніше: «Український обрядовий хіп-хоп дайбоже-етно-чорт»[5]. Втім, Польське Радіо визначило стилістику групи як турбо‑фолк[6], a під час поїздки на Донеччину — тамтешні новинарі їх вже визначили як «козацький брейк‑біт[7]». Під час виступу на півфіналі 11 сезону шоу Mam Talent, що виходить на польському телеканалі TVN, телеведучі представили ватагу як «слов'янська Sepultura часів "Roots"»[8]

Ось як назву гурту пояснює Гордій Старух[9] :

Все почалося з того, що друг Гордія Старуха, Олег Коваль в школі навчався грати на бандурі. Одного разу йому дали на певний час пограти на колісній лірі. Звідтоді у нього почалася «лірницька» кар’єра. Якось він знайшов на Форумі Видавців книжку Володимира Кушпета «Старцівство». Це була величезна, товста книжка про феномен старцівства, тобто, кобзарів, лірників. Прочитавши це цікаве дослідження, Олег дізнався, що старці мали свою таємну мову, якою в разі небезпеки могли між собою балакати. Він почав вишуковувати слова, які збереглися до наших днів. Наприклад, кльово, киряти і т. ін. Тоді ж Олег Коваль сказав Гордію Старуху, що «йорий клоц» означає добрий чоловік. Вже після створення гурт так і назвали «Йорий Клоц», відіграли перші концерти, я таки сам зазирнув у той словник і виявилося, що там написано не «йорий клоц», а «йорий клац». Тому вийшло, що ми ніби видумали назву, яка дійсно звучить цікаво і має певне коріння, але водночас вона є самобутньою.

Гурт Joryj Kłoc — учасник багатьох фестивалів в Україні та закордоном.

Учасники гурту Lirwak. Гордій Старух — крайній праворуч.

Lirwak (читається як [лірвáк]) — український етно-електронік, створений у 2017 Гордієм Старухом та Олесем Ковалем. В перші місяці до них доєднався Андрій Петрук. Першим релізом гурту стала композиція «Шуба Шума»[10] в червні 2017-го, а вже в липні 2018 гурт дав свій перший концерт на польському фестивалі Folkowisko[11]. Знаковим досвідом для гурту була також співпраця з львівським гуртом Курбаси з яким спільно створювалось живе музичне оформлення для грандіозного мапінгу на Львівський оперний театр в рамках святкування Нового року.

У 2021-му Гордій Старух пройшов етап прослуховування на телевізійному співочому шоу «Голос країни». Його обрала тренерка Надія Дорофєєва[12].

«Як би пафосно це не звучало, але Дорофєєва з них найсміливіша. Вона — нова ґенерація, вона єдина не побоялася і побачила, що з цього модна щось зробити. Бо це шоу і коли вони беруть когось під свою опіку, то мають його розкрити», — розповідає Гордій Старух[12].

На конкурс Гордій поїхав з аранжуванням української рекрутської пісні «Дубе»[13]. Ця пісня вже була як у творчому, так і в родинному репертуарі музиканта:

«Я з нею прийшов і вона усім сподобалася. Це мене здивувало. Але цьогоріч вони мають слоган «перезавантаження». Тому мабуть їм підійшла моя персона і пісня»[12].

Кавер народної пісні Гордій зробив у 2020-му.

«Я тоді часто записував пісні у такому форматі: наживо кілька інструментів. Я зробив запис по-приколу, після роботи над черговою лірою. З п'ятого дубля записав, виставив на фейсбук і народ мені аплодував, дуже тішився. Мені ця пісня теж пішла, через це я її вибрав. Мені здавалося, що вона найбільше розкриє те, що я хочу сказати»[12].

На шоу талантів музикант приходив і минулого, 10-го сезону, але до відборів наосліп не дійшов.

«Мене «зарубали» на першому ж відборі — кастинг-менеджерка відсіювала тих, хто не вміє співати, або прийшов по-приколу. Мені здається, що мене тоді «рубанули» не через репертуар, а через недостатню підготовку. Але я не засмутився, поставив галочку, що спробував і заспокоївся[12].»

Одного разу, десь у трирічному віці, Гордій випадково почув «на живо» колісну ліру, потрапивши з мамою на концерт Василя Нечепи (українського кобзаря, лірника, народного співака). Пізніше, в студентські часи, побачив в мережі відео гри на лірах. Після чого Гордій загорівся ідеєю купити інструмент. Але дізнавшись, що ціна такої ліри — чималенька (сотні, тисячі доларів). На цьому все закінчилося. Отримавши в коледжі досвід роботи з матеріалами, зокрема з деревом, вирішив спробувати зробити ліру самотужки. Після чого познайомився з Олесем, майбутнім лірником гурту Joryj Kłoc. Потім дізнався про що функціонування в Україні кобзарського цеху. Згодом, у 2009 створив свою першу ліру. Почавши виготовляти ліри, Гордій виявив, що в такий спосіб для нього поєдналися скульптура і музика. Тому що одна з технологій виготовлення – це видовбування інструменту з одного шматка, що виявилося близьким хлопцеві. З того часу лік його музичних інструментів йде на десятки, а географія замовників сягає Південної Кореї. Також ліри Гордія Старуха є в Малайзії, в Канаді, Великій Британії, Іспанії, Німеччині, Італії, Польщі, в Литві, Туреччині.

Гордій працює в майстерні діда — відомого скульптора Еммануїла Миська. Клавіші, деки — усе виготовляє вручну. До них прикріплює свою фірмову ручку — вона спіральна, а не S-подібна, як це зазвичай буває у європейських інструментів. Кожна його ліра — неповторна, то ж і звучить по-своєму.[2] Колеса для майбутніх лір Гордій точить на австрійському токарському станку, виготовленому ще до Першої світової війни.

Серед тих, хто купує такі музичні інструменти є чималий відсоток колекціонерів. Як розповідає Гордій, їх вабить сам антураж ліри. А є люди, які хочуть творити на ній музику, здебільшого це релігійний репертуар — псалми, канти.

Що ж до матеріалу для лір, то тут усе дуже цікаво. Іноді ним слугують старі піаніно, роялі або навіть полички. Іноді відповідну деревину майстер знаходить просто в парку[14].