Обертин
Обертин — селище міського типу Обертинської селищної громади в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області.
| смт Обертин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Тлумацький район |
| Рада | Обертинська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1384 |
| Площа | 3.06 км² |
| Населення | ▼ 3118 (01.01.2017)[1] |
| Густота | 1054 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78060 |
| Телефонний код | +380 3479 |
| Географічні координати | 48°41′22″ пн. ш. 25°10′12″ сх. д. |
| Водойма | Чорнява |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Годи-Турка |
| До станції: | 14 км |
| До райцентру: | |
| - фізична: | 23 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 78060, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, смт. Обертин, вул. Хотимирська, 1 |
| Карта | |
  Обертин | |
 Обертин | |
 | |
Історія
- У першій половині XX століття польські археологи знайшли на території Обертина багато реліктів бронзової доби.
- Перша письмова згадка у 1384 році.
- Обертин найбільш відомий битвою під Обертином 22 серпня 1531 року між військами короля Сигізмунда І Старого і молдавського господаря (князя) Петра IV Рареша.
- З 1772 року Обертин як і вся Галичина належав до монархії Габсбургів (з 1804 — Автрійська імперія, з 1867 — Австро-Угорська).
- У ХХ ст.поляки проводили колонізацію Обертина: за Австрії створили колонії «На жуківських полях» і «Негребівка», за Польщі — «Віхи», у 1944—1945 рр. поляки виїхали до Польщі[2].
- Розпорядженням міністра внутрішніх справ 27 березня 1929 р. територія Обертина була розширена за рахунок землі, вилученої з земель села Гавриляк[3].
- З 1940 у складі УРСР і до грудня 1962 р. був центром Обертинського району.
Цікаві факти
Вулиця Зарицьких у Львові раніше мала назву «Обертинська».
В місті Чернівці одна із вулиць має назву «Обертинська»[4]
Освіта, охорона здоров'я
- Школа 1- 3 ступенів.
- Обертинська районна лікарня
Населення Обертина
Динаміка чисельності мешканців Обертина з кінця XVIII століття така:
- 1781 рік — 1361 особа;
- 1843 рік — 3235 осіб;
- 1857 рік — 4414 осіб, з них — 1607 українців, 1182 поляків, 1613 євреїв і 12 вірменів;
- 1896 рік — 5538 осіб;
- 1907 рік — 6542 особи, з них — 2433 українці, 2310 поляків і 1799 євреїв;
- 1911 рік — 6623 особи, з них — 2523 українці, поляків і євреїв разом 4100;
- 1913 рік — 6100 осіб, з яких 2350 русинів, 1900 поляків і 1850 жидів;
- 1914 рік — 6051 особа, з них — 2354 українці, 1887 поляків, 1810 євреїв;
- 1923 рік — 4781 особа, з них — 1597 українців, 2347 поляків, 724 євреї, інших — 3 (яких саме — не вказано);
- 1925 рік — 6583 особи, з них — 2483 українці;
- 1938 рік — 5727 осіб, з них українців — 2779, поляків — 1828, євреїв — 1120;
- 1939 рік — 5800 осіб, з них 2650 українців, 550 поляків, 300 польських колоністів, 900 латинників, 1400 євреїв[5].
- 1950 рік — 3698 осіб;
- 1959 рік (перепис) — 3729 осіб;
- 1970 рік (перепис) — 3732 особи;
- 1979 рік (перепис) — 3584 особи;
- 1990 рік — 3700 осіб.
Релігія
Більшість населення сповідує католицизм східного обряду як релігію, але існують невеличкі громади протестантів різних течій. З часів незалежності України розвивалась греко-католицька громада. Парох - о.мітрат Ярослав Біляєв, співробітником є о.Юрій Друляк. Парафія св. Кирила й Мефодія знаходиться на південному сході селища. Також в селищі присутня римо-католицька громада. За кошти небайдужих людей споруджено костел св. Петра і Павла.
Пам'ятники
Пам'ятник Шевченкові[6].
Відомі люди
Дідичі
- Рафал Людвік Скарбек — коломийський хорунжий, дідич Михальча
- Ян Скарбек — староста чортовецький, син Рафала Людвіка
- Станіслав Скарбек (1780, Обертин — 1848) — граф, відомий землевласник і меценат. Заснував у Львові театр свого імені, нині це Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької; син Яна[7]
Історичні особи
- Сабат Микола (1867, Обертин — 1930) — український педагог, класичний філолог, професор грецької філології та античної археології УВУ.
Сучасники
- Горбаренко Володимир Петрович (*1957) — український дипломат, літератор, перекладач.
- Григорук Антон Антонович (*1950) — український художник.
- Григорук Тарас Антонович (1968) - відомий в Україні та світі художник і скульптор.
- Гринишин Михайло Петрович (1921-2016) — хоровий диригент, керівник Гуцульського ансамблю пісні і танцю в 1956—1970 роках, народний артист України.
- Єпископ Михайло Кучмяк (1923—2008) — греко-католицький єпископ, екзарх Великої Британії.
- Остапчук Андрій Володимирович (*1991) — український ютубер, підприємець, відеоблогер.
- Погорєлов Михайло Анатолійович, 22 роки, геройськи загинув в боях при Іловайську в визвольній українській Вітчизняній війні 2014 року.[8][9]
- Протоієрей Димитрій Садов'як (1948-2015) — доктор теології, голова Синодального управління духовно-патріотичного виховання у зв'язках із Збройними силами та іншими військовими формуваннями України; голова Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України; настоятель Свято-Покровського храму на Солом'янці м. Києва.
Світлини
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 116.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Hawrylak i Obertyn w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem.(пол.)
- Обертинська вулиця Чернівці, Україна
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 26 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- На Прикарпатті відкрили пам'ятник, який об'єднав у собі бунтарський дух Кобзаря і Героїв Небесної Сотні.
- Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków, 1997.— t. XXXVIIІ/1, zeszyt 156. — S. 1—31. (пол.)
- 8 бойцов батальона "Ивано-Франковск" погибли под Иловайском. ФОТО. Цензор.нет. 3 вересня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 червня 2021. (рос.)
- В Обертині відкрили меморіальну дошку загиблому під Іловайськом Михайлові Погорєлову
Джерела та література
- Г. А. Вербиленко. Обертин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 500. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Obertyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 323. (пол.).— S. 323—324. (пол.)
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Обертин — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.