Город (значення)

Го́род

Населений пункт
  • Го́род — давньоруська назва середньовічного укріплення або поселення, огородженого муром. У той час слово було близьким за значенням до слів за́мок, фортеця, поліс, бург. За походженням це слово пов'язане з прасл. *gordъ («огороджене місце», «огорожа») і вважається спорідненим з лит. gardas («сад»), лат. hortus («сад»), прагерм. *gardaz («огорожа», «двір», «сад») і гот. gards («двір»): всі вони виводяться з пра-і.є. *ghordhos < *gher- («огороджувати»)[1]. Східнослов'янською повноголосною формою є «город» (дав.-рус. городъ), південнослов'янською неповноголосною — «град» (староцерк.-слов. градъ), звідси елемент «-город», «-град» у багатьох слов'янських назвах міст.
  • Го́род — застаріле або розмовне позначення міста[2][3], в такому значенні вживається в російській мові. В урочистому мовленні може також вживатися церковнослов'янізм «град»[4]
  • Го́род — місце кожної команди в різних масових іграх, яке звичайно окреслюється лініями на землі[2]

Топонім
  • Го́род — село Косівського району Івано-Франківської області.

Інше

Горо́д

Див. також

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  2. Город // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Город // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Град // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.