Грань (геометрія)
У стереометрії, грань — плоска поверхня, яка є частиною межі геометричного тіла; плоскі багатокутники, які обмежують многогранник, називаються його гранями.
Також гранями називаються дві півплощини, які утворюють двогранний кут.
Багатокутні грані
Отже, в елементарній геометрії основне визначення: грані — плоскі (двовимірні) багатокутники, які обмежують многогранник. Іншою назвою для багатокутної грані є сторона багатокутника. В багатьох слов'янських мовах грань — стінка (стіна): пол. ściana, болг. стена, чеськ. stěna, словац. stena. Близьким поняттям до грані є плитка — елемент теселяції на евклідовій площині.
Куб має 3 квадратні грані при вершині. |
Малий зірчастий додекаедр) має 5 пентаграмних[K 1] граней при вершині. Можна розглядати також трикутні грані. |
Квадратне замощування в евклідовій площині має 4 грані (плитки) при вершині. |
Замощування п'ятірками квадратів гіперболічної площини має 5 квадратних граней (плиток) при вершині. |
Тесеракт має 3 квадратні грані при ребрі. |
Коментарі
- Оскільки цей многогранник неопуклий, то щоб отримати пентаграмну грань треба відсікти п'ятигранну піраміду, яка стоїть на цій грані.
Джерела
- Погорєлов О. В. Геометрія: Стереометрія: Підруч. для 10—11 кл. серед. шк.,— 6-те вид,— К.: Освіта, 2001.— 128 с. — ISBN 966-04-0334-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.