Гребені (Україна)

Село розташоване на правому березі Дніпра біля урочищ Солом'янка, Виноградне, Янча, де ховались розбійники. Їх місце дислокації обумовлювалось тим, що тут проходив південний шлях з Києва. У XIV ст. тут знаходився польсько-литовський замок, що слугував захистом від Кримського ханства.

У III тисячолітті до н. е. на території села Гребені існувало поселення стародавніх людей Трипільської культури (IV тис. до н. е.), знайдене академіком АН УРСР С. М. Бібіковим. Одне поселення знаходиться на північ від села, в урочищі Василишин Яр, друге — на території села, ще чотири — на південь, в урочищах Виноградне, Янча та Попова Левада. На першому, коли проводилися розкопки, було виявлено сліди наземних жител. Знахідки експонуються у археологічному музеї Інституту археології в Києві та обласному археологічному музеї у с. Трипілля.

На південь від села в урочищі Янча знайдено сліди городища скіфського часу. Поселення черняхівської культури відомі в урочищі Василишин Яр та Янча. Городище зарубинецької культури (II ст. до н. е. — II ст. н. е.) — в урочищі Виноградне, на березі Дніпра. Навпроти нього — сліди поселень ранніх слов'ян (VIII ст.), поселення та курганний могильник часів Київської Русі.

Часи Гетьманщини і Польщі

З 1686 по 1671 рр. тут була державна прикордонна застава між Гетьманщиною і Польщею. Під час Коліївщини тут була «могила», що попереджала про наближення каральних загонів. 1729 року збудували церкву, що згоріла і на її місці створили нову.

Російська імперія

В 1793 році Гребені увійшли до складу Російської імперії. У XVIII ст. в районі урочища Виноградне знаходилася митниця (на російсько-польському кордоні). На північ від села в лісі зберігся редут — земляне укріплення того ж часу.

Спочатку село керувалося Ржищівським маєтком, бо належало до Ржищівської волості, потім перейшло до пана Билинського, згодом до Бурковського, потім — Ждановського.

У 1900 році була збудована школа грамоти, що згодом перетворилася на трирічну церковно-приходську школу. В тому ж році відкрили цегляний завод, який скоро обвалився разом з берегом у Дніпро.

У складі УНР

У 1917 — у складі УНР. Проте після російських інтервенцій влада багато разів переходила з рук у руки. Почались повстання і влада знов надовго не затримувалась.

Після перемоги комуністів організована річкова міліція. Головами сільради були призначені спершу Шевченко П. Г., потім Вознюк Г. Г., згодом — Гамарис І. О., Кияниця В. Г., Михайличенко П. І., Кирпач, Назаренко П. С. та Хоменко Т. М. 

Братська могила

У часи СРСР

Колгосп назвали «Червоний промінь».

У 1937 році побудували першу глиняну корівню, у 1938 році — зерносховище з цегли, у 1939 році — свинарню, кузню і пожежне депо.

Мешканці села брали участь у Радянсько-фінській війні — Радянсько-Фінську — у ній брали участь Кас'яненко М. А., Бондаренко І. Д. та Купріянко А. Ф., що отримав Орден Червоного прапора, який йому особисто вручив Калінін. На той час парторганізація була об'єднана з парторганізацією с. Юшки.

Друга світова війна

В часи Другої Світової війни тут був пункт переправи худоби через річку. Диверсійний загін партизан очолив Пасько М. Т. Деякі партизани, що потрапили в полон і дісталися Німеччини, начебто були у диверсійних загонах Франції.

1946-47 до села повернулись герої Радянського Союзу Козлов Д. М. і Тутученко С. П. та кавалери Орденів Слави ІІІ ступеня Басан П. С., Вознюк М. К., Кисленко М. П., Малигін П. І., Михеєв С. Ф., П'юра А. М. 1951 році в Гребенях відкрили бібліотеку.

Повоєнні роки

Церква євангельських християн-баптистів, споруджена в 2000-х

9 травня 1957 року було відкрито пам'ятники героям визвольної червоної армії. У 1958 році колгосп отримав перехідний Червоний прапор за високий врожай цукрового буряка.

Почесна громадянка села — Герой Радянського Союзу Щербаченко Марія Захарівна.

В селі проживав останні роки відомий український письменник Олесь Бердник.[1] Тут, на власній дачі, він і помер. Станом на 2008 рік в селі лишилася жити його жінка Валентина, яка продовжила його справу — популяризує його творчість серед студентів і школярів, проводить зустрічі з письменниками, художниками і скульпторами.[1]

У селі діє Гребенівський НВК «Загальноосвітня школа I ступеня – дитячий садок»[2], Краєзнавчий музей — Гребені, філіал Кагарлицького районного історико-краєзнавчого музею[3][4], клуб, бібліотека, картинна галерея.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)