Грекувата
Грекува́та (також іноді Грековата) — вузлова вантажна залізнична станція 1-го класу Криворізької дирекції Придніпровської залізниці перетині ліній Мусіївка — Рядова та Рокувата — Грекувата між станціями Красний Шахтар (20 км) та Рядова (21 км). Від станції відгалужується промислова лінія до станції Петрове.
Станція Грекувата
Мусіївка — Рядова | |
---|---|
48°05′45″ пн. ш. 33°23′25″ сх. д. | |
Рік відкриття | 1961 (61 рік) |
Колій | 9 |
Платформ | 1 |
Тип платформ(и) | бічна |
Форма платформи | пряма |
Відстань до Києва, км | 456 |
Відстань до Савра, км | 31 |
Відстань до Мусіївки, км | 32 |
Код станції | 457407 ? |
Код «Експрес-3» | 2210783 ? |
Послуги | |
Дільниця Мусіївка — Савро | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Розташована на захід від міста Кривий Ріг у мікрорайоні Мирівське Дніпропетровської області[1].
Історія
Станція відкрита 1961 року Має сучасне обладнання для перевезення залізної руди Центрального гірничо-збагачувального комбінату. Назва станції походить від однойменної балки Грекувата.
Пасажирське сполучення
До 2014 року по стагції Грекувата не здійснювалися пасажирські перевезення. Наприкінці 2015 року відновлено курсуаання приміських електропоїздів[2].
Джерела
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.