Грецька драхма

У буквальному перекладі слово драхма має значення «жменя» і спочатку стосувалося жмені з шести оболів (металічних паличок), які застосовувалися як грошові одиниці щонайменше з XI століття до н. е. Згодом ця назва почала застосовуватися до срібних монет, що карбувалися у Стародавній Греції протягом значного періоду часу, відповідно словом «обол» називалися монети вартістю в одну шосту драхми.

Стандартна вага стародавніх драхм відрізнялася залежно від місця карбування та періоду, найбільш розповсюдженим вважається т.зв. афінський стандарт у трохи більше ніж 4,2 грами.

У результаті завойовницьких походів Александра Македонського грецькі монети розповсюдилися територією Близького Сходу, назву «драхма» отримали монети низки елліністичних держав регіону.

Похідними від «драхми» є назви і досі розповсюдженої в арабському світі валюти дирхам, а також вірменської національної валюти драм.

Новітня історія драхми розпочалася 1832 року, невдовзі після відновлення незалежності країни. Драхма прийшла на зміну першій валюті новітньої Греції — феніксу та обмінювалася на неї одна до одної. Розмінною монетою залишилася лепта, що відповідала одній сотій драхми.

На початкових етапах драхми та лепти випускалися лише у вигляді монет, що залежно від номіналу виготовлялися з різних сплавів на основі міді, срібла та золота. Випуск банкнот розпочався 1841 року, до створення Банку Греції у 1928 році функцію емітента банкнот виконував Національний банк Греції.

Під час німецької окупації Греції 1941—1944 років гіперінфляція призвела до значного знецінення драхми, кульмінацією якої став випуск 1944 року банкноти номіналом у 100 мільярдів драхм. Після звільнення Греції від військ Вермахту у країні було проведено деномінацію національної грошової одиниці, старі драхми обмінювалися на нові за курсом 50.000.000.000 до 1.

Після приєднання Греції до Бреттон-Вудської системи у 1953 році у країні було проведено чергову деномінацію, гроші були обміняні на нові за курсом 1.000 до 1. Нова валюта була твердо прив'язана до американського долара на рівні 30 драхм за 1 долар. Зі скасуванням Бреттон-Вудської системи у 1973 році драхма почала поволі девальвувати, сягнувши обмінного курсу 400 драхм за 1 долар на початку 2000-х. Історія новітньої драхми завершилася 1 березня 2002 року, коли сягнув кінця період переходу готівкового обігу на спільну європейську валюту євро. На євро драхми обмінювалися за курсом 340,750 драхм за 1 євро.

На початку 2010-х років під час Боргової кризи в Греції у країні висувалися ідеї щодо виходу Греції з Єврозони і повернення драхми.

• 
  Золоті 20 драхм, 1833, король Отон I
• 
  Золоті 20 драхм, 1876, король Георг I
• 
  Золоті 50 драхм, 1876, король Георг I
• 
  5 драхм (1876)
• 
  1 драхма (1976)
• 
  Сова Афіни - зображення з давніх монет (1971)
• 
  2 драхми, солдат стоїть перед феніксом (1971-1973)

В другій половині XX століття грецька драхма мала особливо «м'який» валютний курс стосовно головних валют Європи та світу. Так з 1960 по 2000 рік вона ослабла проти італійської ліри на 71% (від 20,6 до 5,8 лір/драхму), британського фунта на 550% (від 83 до 545 драхм/фунт), французького франка на 750% (від 6 до 51 драхм/франк), американського долара на 1120% (від 30 до 366 драхм/долар) та німецької марки на 2321% (від 7 до 174 драхм/марку). З іншого боку, драхма мала твердіший курс відносно валют країн-сусідів Греції таких як турецька ліра, албанський лек та валют країн колишньої Югославії які сильно девальвували протягом югославських воєн.[1]

• Драхма

• Банк Греції (гр.) —(англ.)
• Історія драхми на сайті BBC (англ.)
• Історія драхми на сайті fleur-de-coin.com (англ.)