Грузинські поселення на Полтавщині

Грузинські поселення на Полтавщині — поселення грузинів у 1-й половині XVIII століття на території історичної Полтавщини.

Згідно з указом імператриці Анни Іванівни від 25 березня 1738 року на території Полтавського, Миргородського, Лубенського та Прилуцького полків було виділено землі для поселення солдатів Грузинського гусарського полку, який діяв у складі російської армії, — загалом 2 305 родин. До Російської імперії вони прибули з грузинським царем Вахтангом.

Поселилися грузини на Полтавщині в 1740-х роках, зокрема в Старих і Нових Санжарах, Кобеляках, Келеберді, Великих Будищах, Біликах, Пирятині, Миргороді, Хоролі, Чорнухах, Багачці, Устивиці, Лохвиці та інших. Серед них були Давид Ґурамішвілі, який одержав земельні наділи у місті Миргороді й у селі Зубівці.

З грузинських поселень на Полтавщині вийшли:

• грузинський поет XVIII століття Джавахішвілі;
• герої франко-російської війни 1812 року П. С. Жевахов, І. С. Жевахов та С. С. Жевахов.

Відомими нащадками грузинських поселенців були:

• український поет О. П. Стороженко (1805—1874);
• декабристи М. І. Лорер (1795—1873); О. С. Гангеблов (1801—1891), Е. О. Канчіалов;
• фольклорист М. А. Цертелєв (1790—1869);
• громадський діяч З. С. Хедхеулідзев (1805—1856);
• учений і літератор Д. О. Ерістов (1797—1858).

З грузинськими поселеннями на Полтавщині пов'язана діяльність грузинського поета XVIII століття Дмитра Саакадзе.

Грузинські поселення на Полтавщині залишили слід і в топоніміці Полтавщини: Грузинівка, Грузинські хутори, Грузинівський хутір, Гуржії, Ревазівка, Ратіївщина та інші.