Гудименко Юрій Володимирович

Народився 1987 року у Запоріжжі. Середню освіту здобув у школі № 30, вступив до Запорізької державної інженерної академії. Був відрахований у 2005 році, того ж року вступив на історичний факультет Запорізького національного університету, де отримав повну вищу освіту і диплом історика-педагога. Одночасно із навчанням працював механіком нічної зміни.

З 2008 року почав активно займатися політикою та активізмом, проводити вуличні акції. Був неодноразово затриманий та притягнений до адміністративної відповідальності, зокрема під час маршів до дня народження Шухевича та маршу УПА в Запоріжжі у жовтні 2009 року, що був заборонений судом, але попри те був проведений і завершився сутичками із прихильниками Партії регіонів[2] та стріляниною[3]. Гудименка, як організатора маршу, затримали разом із вісьмома учасниками подій і присудили штраф.

У 2010 році був затриманий за облиття фарбою пам'ятника Дзержинському у день встановлення у Запоріжжі пам'ятника Сталіну. Свої дії пояснив політичним протестом. З цього приводу було відкрито карну справу, яку невдовзі було призупинено. У тому ж році 31 грудня було підірвано вибухівкою пам'ятник Сталіну у Запоріжжі. За декілька годин після цієї події Гудименка затримали у його квартирі[4] та звільнили після 18-годинного допиту[5].

10 січня 2011 року Юрія було затримано просто на вулиці і доставлено в ізолятор тимчасового тримання, а потім у СІЗО[6]. Загалом перебував в ув'язненні два місяці, після чого був засуджений до двох років позбавлення волі умовно за ч.2 ст. 296 КК України — «Хуліганство»[7]. Офіційна причина засудження — облиття фарбою пам'ятника Дзержинському у 2010 році.

Після Революції Гідності за поданням Генерального прокурора України Жовтневий районний суд скасував вирок Гудименку та іншим політв'язням в аналогічних справах[8].

Під час перебування у СІЗО почав писати нариси, після звільнення опублікував їх у власному блозі й почав працювати кореспондентом у місцевій газеті «Субота плюс». Через рік став керівником відділу новин на регіональному телеканалі «ТВ-Голд», ще за рік — головним редактором газети «Мрія» і директором підприємства «Мрія-Нова», а після злиття підприємства з медіахолдингом «Глобал Медіа Холдинг» — першим заступником генерального директору холдингу.

2016 року звільнився з холдингу та разом із партнером по бізнесу став співзасновником новинарного сайту «Форпост»[9]. Через рік переїхав до Києва, де співпрацював із сайтами «ТСН», «Фокус», «Петро і Мазепа» та іншими, а також на волонтерських засадах вів щотижневу історичну передачу на військовому радіо «Армія.FM».

2018 року почав співпрацювати із «5 каналом», де вів блогерську телепередачу «Блогпост» і шоу «Блогпост: Hate Night Show».

24 травня 2019 року припинив співпрацю з «5 каналом», у зв'язку з реєстрацією політичної партії «Демсокира».[10][11]

Починав політичну діяльність у націоналістичному русі, був одним із лідерів нечисельної націоналістичної організації.

2010 року став членом ВО "Свобода" і заступником керівника Запорізької обласної організації з молодіжних питань, балотувався по списках партії до Запорізької міськради[12].

2011 року вийшов із партії і полишив посаду.

У період із 2016 по 2017 року очолював агітаційний відділ Запорізької обласної організації партії «Солідарність — Блок Петра Порошенка», був помічником народного депутата Ігоря Артюшенка, колишнього лідера запорізького Євромайдану.

Під час роботи журналістом був автором декількох політичних розслідувань та учасником чисельних скандалів. Зокрема, за його ідеєю у Запоріжжі за кошти газети «Субота плюс» з'явився антисталінський білборд із зображенням Гітлера із підписом «Чим я гірший за Сталіна? Поставте і мені пам'ятник!»[13]. У той же день білборд було знищено комунальниками. Гудименка також пов'язують із встановленням у Запоріжжі низки білбордів, які звинувачували у поганій екологічній ситуації в місті олігарха Ріната Ахметова у 2017 році[14].

У 2012 році Гудименка не було допущено до Президента України Віктора Януковича під час його візиту до Запоріжжя: вночі за декілька годин до початку візиту працівники міліції силоміць вдерлися до житла журналіста і вручили йому повістку до райвідділку якраз на той час, коли мав починатися візит[15]. Головний редактор газети «Субота плюс» Богдан Василенко заявив, що отримав дзвінок від губернатора із вимогою не допускати до Януковича судимого журналіста, але відмовив. Прес-секретарка Віктора Януковича Дарка Чепак відкинула наявність такого мотиву у правоохоронців[16].

Був учасником Євромайдану у Запоріжжі, під час розгону 26 січня 2014 року був побитий невідомими[17]. Після початку війни став ініціатором створення сайту «Операція Метелик», однієї з перших баз даних на сепаратистів (пізніше сайт увійшов до проєкту «Миротворець», наразі працює[18] як одне із дзеркал сайту)[19].

У співпраці із «Миротворцем» досліджував дампи (архіви) зламаних проукраїнськими хакерами електронних скриньок проросійських терористів, вирахував та назвав імена трьох шпигунів «ДНР», які працювали на різних посадах у Запоріжжі і передавали важливі дані терористам[20][21]. Нагороджений неофіційною відзнакою «Миротворця».

У 2015 році після публікації Гудименка про колишнього «беркутівця», який у Запоріжжі встав на захист сепаратиста із «георгієвською стрічкою»[22], фігуранта скандалу звільнили із лав поліції[23].

Навесні 2018 року разом із декількома іншими блогерами започаткував процес створення політичної партії «Демократична Сокира», займався напрямком публічних акцій партії, зокрема, був організатором мітингів за право володіти землею, на підтримку податку на виведений капітал та маршу за право на самозахист («Марш 11 %») у Києві. Був організатором декількох антиросійських та антикомуністичних заходів партії, зокрема акції «Безсмертний орк» 9 травня 2018 року у Києві і пародійних «поминальних» акцій під будівлею посольства РФ після смертей співака Кобзона та терориста Захарченка[24][25][26].

12.10.21 - 5 канал, "ДІЙОВІ ОСОБИ: "Я створюю проблеми". Гудименко прорубує Демсокирою вікно у велику політику - https://youtu.be/jjmjHb1HD68

The БАБЕЛЬ - «Зеленський бісить просто тому, що він є». Член політради «ДемСокири» Юрій Гудименко — про небезпечного Дудя, філософію порохоботів і найгіршого олігарха Ахметова. Велике інтервʼю

Юрій Гудименко (ДемСокира) у Рандеву з Яніною Соколовою - https://youtu.be/f219UpqVpeQ

Станом на січень 2019 року сторінка Гудименка у Facebook мала близько 35 тис. підписників[27]. Найпопулярнішим текстом Гудименка залишалася розповідь про ісландські «Тріскові війни» між Ісландією та Великою Британією, що лише на одному з сайтів набрала пів мільйона переглядів і 20 тисяч поширень[28].

• Згідно з рейтингом телеканалу ICTV, входить до ТОП-10 українських блогерів (у 2018 році посів 8-ме місце у рейтингу).[29]

• У 2018 році на території Міністерства оборони України урочисто відкрито Залу пам'яті вояків Збройних сил України та Дзвін пам'яті, який щоденно відбиває кількість ударів відповідно до кількості загиблих у цей день українських військових. Ідею дзвону подав раднику Президента України Юрію Бірюкову Юрій Гудименко[30], і як наслідок був присутній[31] на урочистому відкритті меморіалу.

• У січні 2018 року в Запоріжжі трагічно загинула дитина двох однокурсників Гудименка. Під час похорону священник УПЦ (МП) відмовився відспівувати дитину, посилаючись на те, що вона була хрещена в неканонічному Київському патріархаті[32]. Блогер написав пост про цю подію і запропонував всім, кого вона обурила, принести ляльок до церков Московського патріархату. Флешмоб «Принеси ляльку» набрав великого розголосу, ляльки з'являлися під стінами будівель УПЦ (МП) всією Україною, від Криму до Києва і від Закарпаття до Слов'янська[33]. Також відбулося кілька сутичок прихильників РПЦ із активістами: зокрема у Запоріжжі представники організації «Радомір» побили учасників АТО, які принесли ляльки до однієї з церков[34], а в Києві сталася сутичка під Києво-Печерською Лаврою за участі представників організації С14 та священників Московського патріархату[35][36].

• у 2018 році під час розгортання релігійного конфлікту між РПЦ та українською церквою заявив про створення «Палаючої церкви Матріархального Патріархату» (скорочено — ПЦ МП, як пародія на УПЦ МП), яка мала б служити богові Р'глору, вогняному богу з книг та серіалу «Гра престолів», а себе проголосив «Великим понтифіком»[37]. Документи для офіційної реєстрації церкви як релігійної громади було подано до декількох інстанцій і вони розглядалися. Разом із «прихожанами» був учасником декількох акцій на підтримку фігурантів «Справи архітекторів», яких було затримано за спробу підпалу незаконно збудованої церкви Московського патріархату.

• Був одним з ініціаторів флешмобу «Безсмертний вовк» у Запоріжжі на протидію флешмобу «Безсмертний полк», яку Гудименко характеризував як проросійську провокацію. Декілька десятків людей заблокували учасників акції під запорізькою мерією, тримаючи у руках портрети героїв серіалу «Гра престолів» у формі радянської армії[38][39]. Акція стала приводом до чисельних критичних публікацій у російській пресі та звинувачень у русофобії[40].

• Гудименко був ініціатором оновлення дизайну військових плакатів. За його ідеєю на сайті «Петро і Мазепа» було проведено конкурс під егідою Міністерства оборони та Міністерства інформаційної політики. Взимку 2018 року на вулицях з'явилися білборди та сітілайти з плакатами дизайну переможців конкурсу[41].

• Демократична Сокира

• Мітинг за закриття NewsOne: поліцейські затримали співзасновника "Демсокири" Гудименка. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 5 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.