Корнякт Костянтин з Білобок

Костянтин Корнякт з Білобок гербу Круціні (1582 1624[1][2]) шляхтич, військовик, син нобілітованого грецького купця Костянтина Корнякта зі Львова і Анни Дідушицької.

Костянтин Корнякт-молодший
Народився 1582
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер 1624
Громадянство Річ Посполита
Національність грек
Діяльність військовослужбовець
Титул шляхтич
Конфесія православний
Рід Q63532175?
Батько Костянтин Корнякт
Мати Анна Дідушицька
У шлюбі з Єлизавета Оссолінська
Діти Олександр, Карл Францішек, Анна
Герб

Життєпис

Після смерті батька у серпні 1603 року продав свою частку маєтків у Львівській землі, переселився до Перемишльської землі Руського воєводства, володіючи там трьома укріпленими маєтками у Сосниці, Злотовцях і Білобоках, де заклав свою резиденцію. Свого часу Анна Понінська відступила Станіславу «Дияволу» Стадницькому місто Ланьцут, заставлене її покійним чоловіком за 17000 золотих у Костянтина Корнякта, який до виплати боргу був фактичним власником міста. С. Стадницький підписав з ним угоду, що до повернення ним боргу за Ланьцут він є лише його орендарем. За неявку на королівський суд 1588 року до баніції присудили Станіслава Стадницького, який, потребуючи коштів, за 30000 золотих заклав три свої села у Корнякта, котрий допоміг йому зняти покарання. Для унеможливлення вимог по сплаті цих боргів 1601 року С. Стадницький звинуватив Корняктів у неправомірному набутті шляхетства, бо лише шляхта могла набувати землю. Після смерті Костянтина Корнякта 1603 року С. «Д.» Стадницький напав на віддані ним у заставу села, пограбував селян, спалив там фільварки і пригрозив спадкоємцям, щоб ті забули за борги. Через погрози К. Корнякт молодший перевіз фамільну скарбницю з резервом грошей, коштовності матері до більш укріпленого замку в Сосниці, який захопив і пограбував С. Стадницький. Він полонив Корнякта молодшого, дружину і доньок якого було зґвалтовано, і тримав їх добру половину року в підземеллі свого замку до підписання братами Корняктами, їхньою матір'ю угоди про відмову від стягнення боргів, претензій за викрадені коштовності у Сосниці. К. Корнякт-молодший сховався за мурами Львова, звідки подав нові позови за пограбування, ув'язнення. Та він гніву Стадницького спочатку у Пшеворську ледь врятували своє життя правники Адам Жидівський і Андрій Свидницький, що провадили справу Корнякта. Потім С. «Д.» Стадницький з гайдуками вільно увійшов до Львова і примусив Корнякта знову підписати відмову від претензій.

С. «Д.» Стадницький був втягнутий у війни з сусідами і за цей час Корняктам вдалось виграти чотири справи проти нього на 212 тисяч злотих, хоча суд зменшив суму виплат вдвоє. Після загибелі Станіслава Стадницького у серпні 1610 року Костянтин Корнякт продовжував воювати з його трьома синами, братом (не рідним)  белзьким воєводою Адамом Александером Стадницьким. У Білобоках розпочав розбудову свого замку-резиденції 1610 року, у час татарського нападу червня 1624 року отримав смертельні поранення при його обороні.

Участь у війнах

Разом з тим Костянтин Корнякт з Білобоків не був невинною, беззахисною людиною. У війську польного гетьмана Станіслава Жолкевського в час польсько-шведської війни у Лівонії (1600—1611) взяв участь у захопленні Фелліна, Білого Каменя (Вайсенбергу) (березень-вересень 1602, за даними Каспера Несецького, 3 роки був тут комендатом замку), битві під Ревелем (30 червня 1602).

Не менше прославився він своїми приватними війнами з сусідами. На поєдинку 1603 року порубав шаблею ротмістра Станіслава Браніцького († 1620), згодом напав на сусіда Мартина з Горая, захопив маєтки Анни Яксманицької з Фредрів, утримував у своїй приватній в'язниці шляхтича Ячевського, на ринковій площі Перемишля за допомоги Адама Жидівського вбив Мартина Садовського, а 1609 року напав і вбив хорунжого Рудницького і його 16 слуг, забравши їхнє майно.

Шлюб, діти

Одружився з Ельжбетою Оссолінською — донькою підляського, сандомирського воєводи Яна Збігнева Оссолінського (1555—1623[3]) та його першої дружини Ядвіги з Сененських. У шлюбі народились:

  • Олександр Збіґнєв Корнякт (1612—1639) — власник Сосниці, Гусакова, Білобоків
  • Кароль Францішек Корнякт (пом. 1672) — ротмістр, власник Білобоків
  • Анна (пом. 1648) — дружина (видана до 1634 року) старости Миколая Оссолінського.

Див. також

Примітки

  1. Urban W. Korniakt Karol Franciszek h. Crucini (ur. po 1612—1672)… — S. 82.
  2. Каспер Несецький подав 1626Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — T. 2. — S. 614.
  3. Оssolińscy (03) Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.