Гібалюк Микола Миколайович

Микола Гибалюк народився у Кам'янці-Подільському[2], де й розпочав виступи за місцевий аматорський клуб «Динамо-Орбіта».[4] Під час одного з турнірів кам'янецька команда грала із київською «Оболонню», і Гібалюку вдалось забити м'яч у ворота суперників. Після гри молодий футболіст отримав запрошення перейти до київського клубу особисто від тодішнього головного тренера команди Володимира Мунтяна, яке він відразу ж прийняв.[2] Гібалюк спочатку залучався до матчів за аматорський фарм-клуб команди «Університет-Оболонь»[4], пізніше головний тренер розпочав залучати Гібалюка до матчів головної команди клубу в першій лізі. Проте у кінці 2001 року контракт із «Оболонню» у футболіста закінчився, і через непорядність деяких працівників клубу він вирішив його не продовжувати. Пізніше, у зв'язку із травмою, деякий час Гібалюк був без клубу, і за пропозицією тренера юнацької збірної Анатолія Крощенка грав у аматорській команді «Європа» з Прилук.[2] Після цього футболісту запропонували контракт у донецькому «Металурзі»[4], проте у донецькій команді грав лише за дубль[2], і за півроку Гібалюк відбув у оренду до вірменського клубу «Бананц».[4] Клуб у той час виступав досить успішно, зайняв друге місце у чемпіонаті Вірменії та вийшов до фіналу Кубку, грав у єврокубках.[2] За півроку футболіст повернувся до України, де грав у складі маріупольського «Іллічівця», який також за підсумками цього сезону вийшов до Кубка УЄФА, де в першому ж раунді зустрічався з колишнім клубом Гібалюка.[4][5] За два роки у футболіста закінчився контракт із клубом, і він отримав пропозицію від українського тренера Олександра Севідова перейти до складу молдовської команди «Зімбру». Проте у цій команді футболіст довго не затримався[2], хоча й став у складі команди володарем Кубка Молдови. Наступною командою Гібалюка стала луцька «Волинь», у якій за півроку футболіст зіграв 16 матчів у першій лізі.[1] Далі футболіст протягом півроку грав за інший молдовський клуб «Дачія», а протягом наступних півроку — за азербайджанський клуб «Габала».[2] У зимовому міжсезонні був запрошений до клубу «Закарпаття», проте оформити контракт із клубом не зумів у зв'язку із тим, що тоді б ужгородський клуб став би третім клубом футболіста за сезон, що заборонено правилами ФІФА.[6] Пізніше футболіст таки підписав контракт із клубом, і грав у команді протягом двох із половиною сезонів[2], став із командою переможцем турніру першої ліги в сезоні 2011—2012 року. В кінці 2012 року Гібалюк покинув закарпатський клуб[7], причиною цього сам футболіст називав хронічну невиплату заробітної плати[2], із приводу чого футболіст неодноразово звертався до суду.[8] На початку 2013 року Гібалюк став гравцем МФК «Миколаїв»[9], проте зіграв за клуб лише 7 матчів у першій лізі, та покинув команду. Далі футболіст повернувся на Закарпаття, де спочатку грав у складі аматорської команди «Надьбегань», а з 2016 року став граючим тренером іншої аматорської команди «Минай», щоправда із середини року він покинув свій пост.[10] Микола Гибалюк також паралельно грав у Словаччині за місцеву нижчолігову команду ОФК з Длгого Клчова.

Микола Гибалюк із 2001 року, після переходу до «Оболоні», запрошувався до складу юнацької збірної України. Футболіст грав у відбіркових матчах до юнацького чемпіонату Європи з футболу 2001 року[11] та відбіркових матчах до юнацького чемпіонату Європи 2003 року. Усього на юнацькому рівні Микола Гібалюк зіграв за збірні України різних вікових груп 22 матчі, у яких відзначився 2 забитими м'ячами.[12]

• Володар Кубка Молдови:

«Зімбру» (Кишинів): 2006–2007

• Переможець Першої ліги України: 2011–2012

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста на сайті ukr-football.org.ua
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua