Гіперостоз
Гіперостоз (дав.-гр. ὑπερ- «над-» + ὀστέον «кістка» + -ōsis) — патологічне збільшення вмісту кісткової речовини[1]в незміненій кістковій тканині. Є відповідною реакцією кісткової тканини на велике навантаження або симптомом, наприклад остеомієліту, хронічної інфекції, деяких отруєнь, радіаційного ураження, деяких пухлин, гіпервітамінозів А і D, ендокринопатії (паратиреоїдної остеодистрофії і інше), хвороби Педжета, нейрофіброматозу та іншого. При патологічному розростанні незміненої кісткової тканини в межах діафізів трубчастих кісток, тобто незапальній зміні окістя у вигляді нашарування остеоїдної тканини, говорять про періостоз. Прикладом може служити Бамбергера — Марі періостоз, що виникає при пухлинах легень, хронічній пневмонії, туберкульозі, пневмоконіозі і іншому.
Симптоматика
Гіперостоз може виникати в одній (локальний гіперостоз), або кількох кістках, також буває генералізованим.
В результаті тривалих фізичних перевантажень виникає локальний або поширений в межах однієї кістки гіперостоз, який іноді супроводжується утворенням зон Лоозера і навіть патологічним переломом. До локальних гіперостозів відноситься краніосклероз, або гіперостоз черепа, який проявляється повільно прогресуючим рівномірним збільшенням розмірів деяких кісток черепа (частіше лицьового) і зустрічається при багатьох системних захворюваннях і ряді пухлин. У жінок зустрічається синдром Морганьї — Мореля — Стюарта, при якому спостерігається гіперостоз внутрішньої пластинки лобової кістки в поєднанні з вірилізмом, ожирінням і аменореєю.
У дитячому віці спостерігаються рідкісні спадкові захворювання, одним з провідних симптомів яких є гіперостоз. Синдром Каффа — Силвермен (кортикальний дитячий гіперостоз) характеризується гіперостозом діафізів кісток у дітей до 6 місяців, значним нерівномірним потовщенням окістя, болючою припухлістю в ураженій області, супроводжується лихоманкою. У період після статевого дозрівання проявляється кортикальний генералізований гіперостоз, що поєднується з акромегалією, потовщенням ключиць, зниженням слуху, зору, екзофтальмом і ураженням лицьового нерву. Камураті — Енгельманна хвороба (діафізарна прогресуюча дисплазія, системний спадковий остеосклероз з міопатією) характеризується гіперостозом діафізів стегнових, плечових, великогомілкових кісток (рідше інших), супроводжується зменшенням об'єму м'язів і малорухливість суглобів.
Розпізнати гіперостоз за допомогою клінічних методів важко. Вирішальне значення має рентгенологічне дослідження, для уточнення локалізації процесу всередині кістки проводять томографію. У певних випадках додаткову інформацію дає радіонуклідне дослідження.
Примітки
- Червяк, Петро (2001). Медична енциклопедія (укр.). Київ: Просвіта. с. 170. ISBN 966-7551-51-2.
Література
- Yoshihara, H., Nadarajah, V., & Horowitz, E. (2021). Prevalence and characteristics of thoracic diffuse idiopathic skeletal hyperostosis in 3299 black patients. Scientific Reports, 11(1), 1–7. https://doi.org/10.1038/s41598-021-01092-x
- Bunmaprasert, T., Keeratiruangrong, J., Sugandhavesa, N., Riew, K. D., & Liawrungrueang, W. (2021). Surgical management of Diffuse Idiopathic Skeletal Hyperostosis (DISH) causing secondary dysphagia (Narrative review). Journal of Orthopaedic Surgery (Hong Kong), 29(3), 23094990211041784. https://doi.org/10.1177/23094990211041783