Давидівка (Хорошівська селищна громада)
Дави́дівка[1]— село в Україні, у Хорошівському районі Житомирської області. Населення становить 639 осіб.
село Давидівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Житомирський район |
Громада | Хорошівська селищна громада |
Облікова картка | с. Давидівка |
Основні дані | |
Засноване | у 2-й половині XVI століття |
Населення | 639 |
Площа | 32,37 км² |
Густота населення | 19,74 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12143 |
Телефонний код | +380 4145 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°31′37″ пн. ш. 28°24′36″ сх. д. |
Водойми | річки Ірша, Безіменна |
Найближча залізнична станція | Нова Борова |
Відстань до залізничної станції |
27 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Героїв України, буд. 13, смт Хорошів, Хорошівський р-н, Житомирська обл., 12101; староста — вул. Щорса, 2, с. Давидівка, Хорошівський р-н, Житомирська обл., 12143 |
Карта | |
Давидівка | |
Давидівка | |
Мапа | |
|
Географія
Давидівка розташована в межах природно-географічного краю Полісся і за 9 км від районного центру — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 27 км[2]. Через село протікає річка Ірша, у яку впадає річка Безіменна.
Історія
Село засноване в другій половині XVI століття[2].
У 1906 році в селі мешкало 1062 особи, налічувалось 185 дворових господарств[3].
У 1932–1933 роках Давидівка постраждала від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 14 осіб[4].
Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 216 місцевих жителів, з них 49 осіб загинуло, 130 — нагороджено орденами і медалями[2].
На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Червоний Жовтень», восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 7380 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку і дит'ясла[2].
До 3 серпня 2016 року — адміністративний центр Давидівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області[5].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 639 осіб, з них 97,03 % зазначили рідною українську мову, 1,25 % — російську, а 1,72 % — іншу[6].
Соціальна сфера
У селі діють давидівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Давидівський ДНЗ (вул. Леніна, 24), сільський клуб і бібліотека.
Постаті
- Перепелиця Максим Олегович (1990—2017) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
- Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 211.
- Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 7.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 343.
- Давидівська сільська рада Житомирська область. Верховна Рада України. Процитовано 27 серпня 2020.
- Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Джерела
- Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.
Посилання
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Давидівка
- Dawidówka 1). powiat żytomierski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 915. (пол.)
- Dawidówka 4). // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 391. (пол.)