Данилюк Олександр Володимирович

Олександр Данилюк на Донбасі

Народився 26 вересня 1981 року в Києві. Мати — лікар, батько — науковець.

Правозахистом почав займатись в студентські роки. Очолив правозахисну організацію «Правове суспільство» (Інститут правового суспільства). Був Уповноваженим з прав дітей та молоді при КМЦССМ КМДА.

Закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Правознавство». Магістр правового регулювання економіки. Спеціаліст із залучення прямих іноземних інвестицій — сертифікат USAID від 2006 року.

З 2000 року брав активну участь у акціях опозиції «Україна без Кучми» та «Вставай, Україно!».

У 2004 році був адвокатом кандидата в Президенти Ющенка в Донецькій області. Захищав Бориса Пенчука (видавця книги «Донецька мафія»). Здійснював правовий супровід низки загальнонаціональних кампаній по протидії виборчим фальсифікаціям (зокрема Громадська Ініціатива «Знаю!»). У 2008 році в рамках кампанії «Київ без Черновецького!» був ініціатором позову щодо зняття чинного міського голови з виборчих перегонів через використання службового становища у власних інтересах. Від 2004 року — очолює Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності, який системно захищає індивідуальні та колективні права підприємців.

Розробник Національної антикризової програми, яка в багатьох аспектах була впроваджена попереднім урядом через системне громадське лобіювання. Автор низки поправок до Податкового кодексу (зокрема щодо скасування принципу винуватості платника податків).

2 грудня 2010 зробив подання до Конституційного Суду України щодо відповідності Податкового кодексу Конституції України[4].

Автор книги «Преторіанці: Після і до Революції», яка у 2009 році отримала гран-прі Державної премії ім. Антонича[5].

Адвокат за освітою Олександр Данилюк, один з найбільш яскравих та самостійних лідерів Революції Гідності, лідер громадянського руху «Спільна Справа», екс-радник міністра оборони та очільник Центру оборонних реформ. З початком українсько-російської війни Данилюк зосередився на національній безпеці та обороні, а також на академічному дослідженні та практичній протидії російській гібридній агресії. Читав лекції в Національному університеті оборони США, Школі спеціальної війни імені Кеннеді та інших навчальних закладах, що займаються підготовкою фахівців з гібридної війни. Зареєстрований кандидатом в президенти України під номером 22.[6]

Олександр Данилюк оголосив себе генеральним координатором Податкового майдану в листопаді-грудні 2010 року.[7]

Став організатором акції протесту «День гніву» 14 травня 2011 року, після чого його у день початку акції було затримано міліцією.[8]

5 серпня 2011 р. Олександр Данилюк заявив про початок з 8 серпня 2011 акції протесту на Майдані Незалежності з вимогою невідкладного проведення виборів депутатів Верховної Ради і Президента.[9]

25 січня 2014 під час Євромайдану активісти координованого Данилюком руху «Спільна справа» зайняли, але згодом звільнили[10] будівлю Міністерства енергетики та вугільної промисловості на вулиці Хрещатик,[11] а 26 січня 2014 — будівлю Міністерства юстиції на вулиці Городецького, 13, в Києві.[12]

У Фейсбуцi Данилюк прокоментував захоплення міністерств таким чином:

Наші дії зупинили безглузде кровопролиття і змусили режим іти на поступки. Саме про звільнення адмінбудівель йдеться у їхніх недолугих законах про звільнення заручників, а не про обіцянку більше не проводити бойові віче. ... Більш того, саме ми відвернули введення надзвичайного стану, продемонструвавши всьому світу нищівні наслідки можливих боїв в Києві. Дивно, що переговори від імені майдану продовжують вести люди, які за два місяці не мали жодної бодай малесенької перемоги, і яким майдан чітко висловив своє небажання переговорів як таких.[13]

Лідер «Спільної справи» Олександр Данилюк 31 січня 2014 був оголошений у розшук з боку МВС України після того, як стало відомо про те, що активіст «Автомайдану» Дмитро Булатов врятувався від невідомих катів, які викрали і піддавали його тортурам протягом 8 діб. Разом із Данилюком у розшук був оголоший Булатов, Сергій Коба та син депутата від «Батьківщини» Анатолія Гриценка — Олексій Гриценко.[14][15]

3 лютого 2014 стало відомо, що Данилюк нелегально, пiшки перетнув державний кордон України та виїхав до Лондона.[16] При цьому сам Данилюк заявив, що збирається повернутись через декілька тижнів, коли протестувальники переконаються, що «мирні угоди», підписані опозицією з Віктором Януковичем, нічого не дадуть.[17]

26 лютого 2014 року новопризначений в. о. Генерального прокурора України Олег Махніцький на брифінгу повідомив, що з Олександра Данилюка було знято підозру в тероризмі в зв'язку з захопленням ГО «Спільна справа» 26 січня Міністерство юстиції України: «Щодо розслідування кримінальних проваджень Служби безпеки за фактом захоплення приміщень Мінагропроду, а також Міністерства енергетики, то в цьому провадженні було повідомлено про підозру у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 258 ККУ — терористичний акт, Данилюку Олександру Володимировичу та оголошено його у розшук. За результатами досудового розслідування, кримінальне провадження сьогодні закрито у зв'язку з відсутністю у діях Данилюка та інших осіб складу цього злочину».[18]

Зовнішні зображення
	Радник міністра оборони Олександр Данилюк

На початку липня 2014 року Олександр Данилюк повiдомив українську громадськість, що його призначили радником міністра оборони України Валерія Гелетея: «Мене призначено радником Міністра оборони України. Займатись буду АТО та реформуванням Збройних Сил».[19] Гелетей пiдтвердив призначення Данилюка своїм радником з інформаційної політики: «Данилюк був моїм радником в Управлінні державної охорони. Він тепер працює зі мною як радник міністра оборони».[20]

30 серпня 2014 року Данилюк провiв брифінг в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ», де заявив, що «російські спецслужби намагаються використати місто Іловайськ для дестабілізації ситуації в Україні в цілому, а також підриву довіри до керівництва Міністерства оборони, командування Збройних Сил України та оперативного командування АТО».[21] Пiд час прес-конференції в «Укрінформі» Данилюк розповiв про новостворену Службу внутрішньої безпеки Міноборони України, яка розгляне онлайн-коментаторів, якi «мають стосунок до добровольчих підрозділів» i «послідовно продовжували розголошувати дані про кількість підрозділів, їх чисельність, наявність того чи іншого озброєння».[22]

Данилюк спілкується з пресою під Міноборони

Через декiлька днiв Данилюк повiдомив, що Росія «за вторгнення в Україну вже сплатили життям близько 2 тис. кадрових російських військових, здебільшого десантників».[23]

4 вересня 2014 року Данилюк повідомив, що бiйцi Збройних сил України відбили наступ на Маріуполь.[24]

9 вересня 2014 року Данилюк на пiдтвердження заяв міністра оборони Валерія Гелетея, що Росія погрожувала Україні застосуванням ядерної тактичної зброї, повiдомив, що на території України перебувають російські 240-міліметрові самохідні міномети 2С4 «Тюльпан»: "Щодо російських погроз застосувати тактичну ядерну зброю: 240-мм самохідні міномети 2С4 «Тюльпан» артилерії Резерву Верховного Головнокомандувача ЗС РФ, які вже заведені та застосовуються російськими військами на території України, окрім активно-реактивних та фугасних мін, мають в боєкомплекті ядерні снаряди потужністю до двох кілотон, а також нейтронні снаряди «Смола» та «Фата».[25] Данилюк ранiше зазначав, що Росія застосовувала міномети 2С4 «Тюльпан» під Луганськом у ході свого вторгнення в Україну в кiнцi серпня 2014 року.[25]

20 жовтня 2014 року Данилюк в ефірі телеканалу «112 Україна» розповiв, що в Українi на основi симбіозу норвезької, ізраїльської та швейцарської моделей територiальної оборони завершується створення 200-тисячної Резервної армії України.[26] За словами Данилюка

Кожен громадянин, який входить до системи Резервної Армії, склав присягу, щороку проходить військові вишколи та злагодження з підрозділом свого військкомату, може безкоштовно отримати дозвіл на напівавтоматичну нарізну зброю, після чого її придбати в будь-якому зброярському магазині. Розглядається також можливість продажу бійцям Резервної Армії за залишковою вартістю стрілецької зброї, яка вже знята з озброєння в Збройних Силах України. До прикладу, самозарядні карабіни Симонова (СКС) будуть коштувати в такому випадку близько 100 грн.[27]

Ранiше Данилюк повідомив, що Міністерство оборони України, починаючи з кінця 2014 р., вводить програму загальновійськової підготовки військовозобов'язаних:

Наше завдання - максимально залучити громадян до оборони країни. Сьогодні ми говоримо про те, що кожен громадянин зобов'язаний пройти двомісячний «курс молодого бійця». У цьому випадку, якщо він не підписує після цього контракт з ЗСУ, не вступає у військово-навчальний центр, де отримує військово-облікову спеціальність, за якою вже далі служить за контрактом, він вже потрапляє в систему тероборони, яка там виконує свою безпосередню функцію оборони конкретної території[28].

З 2015 року Олександр Данилюк є науковим співробітником американської науково-дослідницької фундації Potomac Foundation. В 2018 році Potomac Foundation подала заявку на проведення реформування Укроборонпрому. Відповідно до документів, поданих фундацією, команда експертів включає професора Філіпа Карбера, що був радником з питань безпеки у багатьох очільників країн-членів НАТО (включно з прем'єр-міністром Великої Британії Маргарет Тетчер) та Генерального секретаря НАТО Манфреда Уорнера, чотиризіркових генералів Уеслі Кларка та Філіпа Брідлава, що обіймали посаду Верховного Головнокомандувача сил НАТО в Європі, та тризіркового генерала Фредеріка Ходжеса, що донедавна командував сухопутними військами США в Європі, а також Гарольда Дебланка, екс-віце-президента компаній Lehman Brothers Holdings та LCOR Inc., та Майкла Семенса, провідного технічного експерта з питань оборони, що працював з такими відомими американськими корпораціями як Lokheed Martin, BAE Systems, Science Applications та Aptima Corp.

Єдиним українцем в команді фундації був заявлений керівник Центру оборонних реформ Олександр Данилюк. Відповідно до умов тендеру переможець має сконцентруватись над вдосконаленням стратегії корпоративної та виробничої реструктуризації Укроборонпрома та підпорядкованих йому підприємств, а також супроводом практичного впровадження розроблених рекомендацій. Завдяки цим заходам очікується отримати реструктуризовані активи, які будуть сформовані в декілька акціонерних холдингових компаній, кожна з яких спеціалізуватиметься на певному секторі оборонної промисловості та матиме доступ до міжнародного ринку капіталу.[29]

Станом на початок 2019 року тендер проведено не було.

Зареєстрований кандидатом в президенти України під номером 22. Головна мета участі «Спільної Справи» в президентських та парламентських виборах — протидія російському реваншу та гібридній агресії, також Олександр Данилюк закликав до національної солідарності та консолідації заради протистояння цим викликам.

Довірені особи кандидата в президенти України Олександра Данилюка в загальнонаціональному виборчому окрузі екс-співробітники Головного управління розвідки (ГУР) капітан першого рангу Юрій Сміщук та полковник Дмитро Соболєв, а також полковники запасу Генерального штабу Збройних сил України В'ячеслав Протопопов та Сергій Литвиненко. Розпорядниками виборчого фонду кандидата стали Микола Жорновий, кіборг з 81 бригади десантно-штурмових військ, що до війни очолював криворізьку організацію громадянського руху «Спільна Справа» та Володимир Максимів, екс-командир розвідки бригади швидкого реагування Національної гвардії. Уповноваженим представником в ЦВК став адвокат Назар Первак, донедавна — член Ради громадського контролю НАБУ.[6]

Одружений з громадянкою Великої Британії, виховує сина[30].

Зовнішні відеофайли
	Про важливе. Олександр Данилюк // Телеканал ІНТБ, 22.12.2014 на YouTube

• Блог Олександра Данилюка на Korrespondent
• Інтерв'ю Євгену Булавка: Есть лишь два варианта — или победа, или смерть, 10.07.2012 (рос.)