Дацін

Дацін (спрощ.: 大庆; піньїнь: Dàqìng; раніше називався як Тахін) — префектура на рівні міста в західній частині провінції Хейлунцзян, Китайська Народна Республіка. Назва буквально означає «велике свято». Дацін — це нафтова столиця Китаю і свого часу пережив феноменальний бум, оскільки 1959 року на його території було виявлене нафтове родовище.[1]

Дацін

кит. 大庆

Радіо-телевізійна вежа Даціна
Радіо-телевізійна вежа Даціна
Країна КНР
Провінція Хейлунцзян
Номерний знак 黑E
Населення
 - повне 2 904 532 (2010)
 - густота 112,69 осіб/км²
Площа
 - повна 22 161 км²
 - широта 46° 35' пів. ш.
 - довгота 125° 00' сх.д.
Висота
 - середня 149 м
 - максимальна 149±1 м
 - мінімальна 149±1 м
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1959
Голова міського округу Ся Ліхуа (夏立华)
Секретар комітету КПК Хань Сюецзянь
(韩学键)
Вебсайт daqing.gov.cn
Код ISO 3166-2 CN-23-06
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дацін

Населення Даціна за переписом 2010 року складало 2 963 458, з яких 1 415 268 жили в забудованій території 4 з 5 міських округів: Сарту, Лунфен, Жанхулу і Хунґан.[2]

Історія

У регіоні, що тепер відомий, як префектура Дацін, за правління династії Цін не було ніякого населення, лише періодично відбувались полювання ойратських племен по болотах і степах. Регіон почав розвиватись після того, як Царська Росія побудувала 1898 року Китайсько-Східну залізницю (КСЗ) через цей район.[3] Залізнична станція Сарту знаходилась на місці сучасного району Сарту. Його не існувало до 1959 року, аж поки не була виявлена нафта в регіоні в рамках масштабної нафторозвідки Північно-Східної китайської рівнини. Нафта в районі Даціна була виявлена наприкінці 1950-х років, а буріння почалося 1958 року. Місто з однойменною назвою було засноване наступного року на базі будинків працівників, що добували нафту і газ у Дацінському нафтопромисловому районі для розміщення виробництв, якими могли б скористатися енергетики та нафтохімики, незадовго до 10-річчя утворення КНР.

Назва Дацін буквально означає «велике свято». 26 травня 1960 року було засновано місто Анда (сьогодні це префектура Суйхуа), адміністративний центр Дацінської нафтопромислової області. П'ять місяців потому, керівні органи нафтопромислового району було перенесено в Сарту. 23 червня 1964 року в місті був також створений спеціальний адміністративний район, округу Анда. 14 грудня 1979 року, місто Анда було перейменовано.[4]

З моменту свого заснування компанія виступала в якості моделі передової практики в галузі охорони здоров'я китайського уряду.

Промисловість Даціна

Той факт, що Мао Цзедун згадав Дацін у своїх цитатах в 1960-х роках, означало наскільки важливу роль Дацін відігравав в розвитку індустрії Китаю.[5] Довідатися про промисловість Даціну було гаслом під час Культурної революції, розповідаючи людям про місто, як приклад для промислового виробництва.[6]

Фільм Піонери промисловості (创业) був зроблений на початку 1970-х років, як літературна інтерпретація історії Дацін. Протягом ери Мао Дацін співпрацював із сільськогосподарським селом Дачжай в горбистому окрузі Хянг, провінція Шаньсі, для яких голова Мао видав директиву, в сільському господарстві, вчитися Дачжай, також в 1960-ті роки.[7]

Спорт

Найпопулярніший вид спорту в Даціні є футбол. Найбільший спортивний об'єкт за потужністю — Дацінський олімпійський парк-стадіон.

Адміністративний поділ

Дацін складається з 9 повітових відділень: п'ять районів, три округи та 1 автономний округ.

Мапа адміністративного поділу Даціна
Сарту
Лунфен
Жанхулу
Датун
Хунґан
Чжаочжоуський
повіт
Чжаоюаньський
повіт
Ліньдяньський
повіт
Дурбедський
повіт
Назва Ханьцзи Ханью Піньїнь Населення

(станом на 2010 р.)

 Площа

(км²)

 Густота населення

(осіб/км²)

Сарту 萨尔图区 Sà'ěrtú Qū 328,808 549 599
Лунфен 龙凤区 Lóngfèng Qū 352,404 510 691
Жанхулу 让胡路区 Rànghúlù Qū 564,534 1,394 405
Датун 大同区 Dàtóng Qū 234,557 2,235 105
Хунґан 红岗区 Hónggǎng Qū 169,522 812 209
Чжаочжоуський повіт 肇州县 Zhàozhōu Xiàn 387,463 2,445 158
Чжаоюаньський повіт 肇源县 Zhàoyuán Xiàn 388,828 4,198 93
Ліньдяньський повіт 林甸县 Líndiàn Xiàn 244,578 3,591 68
Дурбед-Монгольський автономний повіт 杜尔伯特蒙古族自治县 Dù'ěrbótè Měnggǔzú Zìzhìxiàn 233,838 6,427 36

Демографія

В Даціні проживає 2,9 млн. населення, більшість з яких в основному китайці. Також в місті проживає 31 етнічна меншина, включаючи маньчжурів, монголів, корейців та інших національностей. Щільність населення — 112.69 осіб/км², щільність міського населення — 205.07 осіб/км².

Клімат

В Даціні, що розташований у північній помірній зоні вологий континентальний клімат (за класифікацією Кеппена), що викликано сибірським та східно-азійським мусонами. Взагалі, зими холодні з частими снігопадами, а навесні і восени переважають мусони. Переважна більшість річних опадів випадає влітку. Середньодобові коливання температури можуть складати до 14 градусів протягом вегетаційного періоду. Середньомісячні діапазони температури коливаються від −18,5 °C (−1,3 °F) в січні до 23,3 °C (73,9 °F) в липні, і середньорічна +4,2 °C (39,6 °F). Більша частина річних опадів випадає в липні і серпні. Найбільш висока сонячна активність зростає з 53 % у липні до 70 % у лютому. Загалом місто отримує 2 726 годин сонячного світла щорічно. Екстремальна температура коливається від −39,2 °C (−38,6 °F) до 39,8 °C (103,6 °F)

Економіка
Першу свердловину Sa-55 пробурив Ван Цзіньсі з його колегами

Економіка Даціна залежить від нафтової та суміжних галузей. Дацінське нафтопромислове родовище найбільше в Китаї і четверте в світі за видобутком. Нафта становить 60,8 % від ВВП. У 2011 році валовий внутрішній продукт (ВВП) Даціну склав 374 млрд юанів, продемонструвавши зростання на 12,1 % у річному обчисленні. Первинні галузі виробництва (в тому числі сільське господарства, лісое господарство, тваринництво та рибальство) збільшилося на 13,5 % до 13,29 мільярдів юанів. Середньорічні обсяги будівництва зросли на 10,1 %, досягнувши 307 млрд. юанів, у той час як третинні галузі виробництва збільшився на 22,9 % до 53,74 мільярдів юанів[8]. У 2015 році ВВП Даціна склав 298.35 мільярді юанів[9].

Зовнішня торгівля

Експорт Даціна складає більше 10 мільйонів тонн нафти щорічно. Більше 160 сортів парафінів, етилену, нафтового гудрону і бензину експортується в більш ніж 10 країн і регіонів, включаючи США, Велику Британію, Таїланд і Гонконг.

У 2011 році загальний обсяг імпорту і об'єм експорту в Даціні досяг 2,16 млрд дол., що на 40,1 %. Обсяг експорту склав$550 млн, а обсяг імпорту склав$1,61 млрд. Основний експорт Даціну включає в себе шість категорій нафтохімічної продукції, будівельних матеріалів, продуктів харчування, офісних меблів та механічного і електронного обладнання.[10]

Банківська справа і страхування

В Даціні на кінець 2006 року працювало 32 банківські установи. І жодного банку з іноземними інвестиціями. У 2011 році, ощадні вклади в юанях та іноземною валютою склав 170,5 млрд юанів. Місцевий фінансовий сектор відіграє важливу роль у формуванні Дацінських родовищ і в розвитку нових галузей.

Найбільші банківські установи, що працюють в Даціні: Промисловий і комерційний банк Китаю, Сільськогосподарський Банк Китаю, Будівельний Банк Китаю, Банк Китаю, Китай Зв'язок Банк, Гуандунський Банк Розвитку, міський Комерційний Банк Даціну, Дацінський сільськогосподарський кредитний кооперативний союз та окружний міський кредитний кооператив.

Транспорт
Дацінський пасажирський хаб

Залізниця

Дацін є великим залізничним вузлом в західній провінції Хейлунцзян і знаходиться на стику Харбінсько-маньчжурської та Тунляо-жанхулуської залізниці. В Даціні є три великих залізничних станції: станція Дацін, Дацінський західний вокзал (колишній Жанхулуський залізничний вокзал) і станція Дацін Східний. Потяги з Даціна пов'язують місто з Пекіном, Харбіном, Даляньом та рядом інших міст Китаю.

Аеропорт

Аеропорт Сарту Дацін було відкрито 1 вересня 2009 року.[11] з якого здійснюються рейси у такі великі міста, як Пекін, Ченду, Гуанчжоу, Ханчжоу, Ціндао та Шанхай.

Шосе

Через Дацін проходить дві національні магістральні мережі: G45 Дацін–Гуанчжоу (швидкісна) та дорога G10 Суйфеньхе-Маньчжурія.

Культура
Музей Даціна

Дацінський дух

За час існування міста склалась певна Дацінська культура, що склалась навколо залізниці. В це поняття входить патріотизм, істини, підприємницький дух і відданість місту. Ван Цзиньсі (кит.: 王进喜, відомий як «Залізна Людина» Ван, який очолював бурову бригаду № 1205), будучи працівником Дацінських нафтопромислових підприємств, був визнаний національним героєм через його внесок у нафтову промисловість Китаю. Дацін був заснований центральним урядом як модель для обробної промисловості в 1960-ті роки. Для того, щоб висвітлити підприємницьку історію Даціна та діяльність його людей було знято кілька фільмів китайських кінокомпаній[12].

Міста-побратими

Китай

Міжнародна

Див. також
  • Список міст-побратимів Китаю

Примітки
  1. (кит.) 1959年发现大庆油田：中国结束油荒历史. Netease. 16 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 17 липня 2015.
  2. (кит.) 2010年大庆市第六次全国人口普查主要数据公报. Government of Daqing. 9 травня 2011. Процитовано 17 липня 2015.
  3. 滨州铁路简介. 火车旅行网. Архів оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 17 липня 2015. (кит.)
  4. (кит.) 黑龙江省大庆市历史沿革. Sohu. 3 липня 2008. Процитовано 17 липня 2015.
  5. (англ.) The Industry Learns From Daqing.... Chineseposters.net. Процитовано 30 квітня 2011.
  6. (англ.) Spence's «The Search for Modern China» 2nd Edition, pages: 563, 564, 605, 606, 619
  7. (англ.) Spence's «The Search for Modern China» 2nd Edition, p.562
  8. (кит.) 2011年大庆市国民经济和社会发展统计公报. 大庆市统计局. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  9. (кит.) http://www.phbang.cn/finance/data/152416.html. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  10. (англ.) Daqing Business Guide - Economic Overview. echinacities.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  11. (кит.) 大庆萨尔图机场正式通航
  12. (англ.) Profiles of China Provinces, Cities and Industrial Parks

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.