Дем'янівка (Білокуракинський район)

На території села знайдено декілька археологічних знахідок різних часів. У 1987 році викладач Ворошиловградського педагогічного інституту Красильников К. І. знайшов рештки неолітичної стоянки, елементи ямної, катакомбної та зрубної культур[2]. На околиці села розташована група курганів, що датується 2 тисячоліттям до н. е.. Археологічні знахідки зберігаються в Луганському університеті та Національній академії наук України.

Дем'янівка виникла на початку XVIII століття. Її заснування пов'язують з першопоселенцем Дем'яном. Першопоселенці брали участь у створенні першого російського флоту у Воронежі. Верхів'я річки Борова заселяли українці-«черкеси» з Київської, Полтавської, Чернігівської губернії та центральних районів Росії[2]. Перша згадка про село в письмових джерелах відноситься до 1793 року. У 1906 році, під час Першої російської революції селяни сіл Дем'янівка, Шовкунівка, які працювали в економії поміщика Фандєєва, підняли бунт, вимагаючи поліпшення харчування, підвищення оплати праці. Три дні селяни не приступали до роботи, а на четвертий поміщик змушений був погодитися з вимогами селян.

Радянська влада в селі встановлена в грудні 1917 року. Будяк О. П. і П. С., Ворочок Я. О., Верзун О. С., Путненко П., Недайхліб П. утворили перший революційний комітет, головою обрано О. П. Будяка[2]. Партійний осередок ВКП(б) (Потьомка М. Г.) і комсомолу (Ю. Лісовий) створені в 1929 році. Організаторами перших колгоспів були Болоба Т. А., Будяк П. І., Потьомка А. Г.

Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в тогочасній Дем'янівській сільській раді загинуло 273 особи[3]. Вимирали цілими родинами. В один день вимерли великі родини Токаренків, Антоненків, Сидоренків. Селяни масово виїжджали на Донбас та до Росії[2].

Організаторами перших колгоспів були Болоба Т. А., Будяк П. І., Потьомка А. Г. У 1934—1935 роках у колгосп було поставлено американські трактори «Фордзон». Федоренко Ф. А. і Ф. І., Петренко Г. І. стали трактористами; Шевченко Н., Акименко В., Петченко В. — жінками-трактористами; Петренко А. Г. — комбайнером. На початку 1940-х років відбулося об'єднання дрібних колгоспів у два: «імені Сталіна» (Болоба Іван Митрович) та «Прапор праці»[2].

Під час наступу німецької групи «Південь» в рамках операції «Клаузевіц» 8 липня 1942 року частини 38 армії Південно-Західного фронту Червоної Армії були відведені на лінію оборони Нагольна-Ровеньки-Курячівка-Білокуракине. Увечері 9 липня під загрозою потрапити в полон частини 38 армії відвели війська на схід.

Від 9 липня 1942 року по 21 січня 1943 року село було окуповане німецькими військами. Створено сільську управу під головуванням Акименка П. М. У поліції записалися Паненко В., Акименко М., Федоренко С.[2]. 20 юнаків і дівчат було відправлено остарбайтерами на роботу до Третього Рейху.

Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. Через спротив німців та значне відставання тилових частин забезпечення лише 21 січня бійці 747 полку 172 стрілецької дивізії відбили село[4].

У роки Другої світової війни 134 жителя села воювали на фронтах, 73 з них загинули. 21 уродженець села за героїзм відзначені орденами і медалями. За мужність і відвагу уродженцю села Дем'янівка В. М. Федоренко присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни у 1950 році відбулося укрупнення колгоспів «імені Чапаєва» та «імені Куйбишева» в артіль «імені Куйбишева» з центром в селі Шовкунівка (голова Терещенко Іван Данилович)[2]. Для потреб колгоспу і освітлення будівель населення придбано електростанцію ДТ-54. У 1958 році колгосп «імені Куйбишева» та «імені Щорса» приєднали до колгоспу «імені Сталіна», головою обрано Сєрого Григорія Дмитровича[2]. 1961 року колгосп перейменовано на «Зоря».