Денисюк Юрій Миколайович

Молоді роки Денисюка пройшли в Ленінграді, зокрема там він був і під час блокади.

Юрій Миколайович закінчив 1954 року кафедру спектральних та оптико-фізичних приладів Інженерно-фізичного факультету ЛІТМО[2] і почав наукову діяльність у Державному оптичному інституті ім. С. В. Вавилова.

В той час його надихала науково-фантастична повість «Зоряні кораблі» Івана Єфремова, в якій описана поява у стародавньому диску з невідомого матеріалу тривимірного зображення голови космічного прибульця, а також чудові експерименти нобелівського лауреата 1908 року Габріеля Ліппмана. 1958 року, тобто ще до появи лазерів з їх когерентним випромінюванням, він почав власні експерименти, в яких він використовував випромінювання лампи на парі ртуті і вперше^{[джерело?]} продемонстрував тривимірну голограму.

1962 року в журналі «Доповіді Академії наук» була опублікована стаття Денисюка «Про відображення оптичних властивостей об'єкта у хвильовому полі розсіяного ним випромінювання» і заявлено про реєстрацію відкриття. Багато вчених вважали, що відкриття Денисюка схоже на метод кольорової фотографії Ліппмана або метод Габора. Але 1970 року Комітет з відкриттів і винаходів СРСР зареєстрував метод Денисюка[2].

Від 1971 року Ю. М. Денисюк очолював голографічну лабораторію ДОІ, а пізніше — і цілий відділ, який займався голографічного тематикою. Від 1988 року Денисюк керував також і лабораторією голографії у Фізико-технічному інституті ім. А. Ф. Йоффе.

Він опубліковав близько 240 наукових робіт, серед яких 35 винаходів.

Роботи вченого присвячені фізичній оптиці, переважно голографії. 1962 року Денисюк винайшов спосіб запису зображення у тривимірних середовищах, що дозволяє зберегти інформацію про фазу, амплітуду і спектральний склад хвилі, яка надходить від об'єкта. Такі відбивні голограми можуть бути відтворені шляхом освітлення пучком звичайного білого світла[3]. Це наукове досягнення було оцінено в СРСР як наукове відкриття та занесено в Державний реєстр відкриттів СРСР під № 88 з пріоритетом від 1 лютого 1962 року в такому формулюванні: «Встановлено раніше невідоме явище виникнення просторового неспотвореного кольорового зображення об'єкта під час відбивання випромінювання від тривимірного елемента прозорого матеріального середовища, в якій розподіл густини речовини відповідає поширенню інтенсивності поля стоячих хвиль, що утворюються навколо об'єкта під час розсіяння на ньому випромінювання».[4] 2015 року завдяки цьому способу за співпраці Університету ІТМО і музею Фаберже було створено голографічні копії деяких яєць Фаберже з колекції[5].

Ю. М. Денисюк отримав Ленінську премію 1970 року, був обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР і призначений керівником новоствореної лабораторії голографії в Державному оптичному інституті.

Згодом вчений вивчав принципи динамічної голографії (Державна премія СРСР 1982), брав участь у побудові систем голографічного опрацювання радіолокаційних сигналів (Державна премія СРСР 1989). Денисюк показав, що відбивні властивостями мають також біжучі хвилі, розглянув питання голографії в схемах із зустрічними пучками. Важливе місце в його діяльності займало вивчення псевдоглибоких голограм (специфічних одновимірних структур) і селектограм (нового типу періодичних тривимірних середовищ). Слід зазначити, що під керівництвом Денисюка було розроблено низку нових світлочутливих матеріалів (реоксан, капілярні пористі стекла і композити), придатних для запису тривимірних голограм.

• Орден Пошани (4 червня 1999 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної науки, підготовку висококваліфікованих кадрів та у зв'язку з 275-річчям Російської академії наук[6]
• Орден Трудового Червоного Прапора (1988)
• Орден «Знак Пошани» (1975)
• Медаль «Данк» (3 вересня 2001 року, Киргизія) — за заслуги в становленні та розвитку наукової школи голографії в Киргизстані[7]
• Ленінська премія (1970)
• Державна премія СРСР (1982, 1989)
• Нагорода міжнародної кінематографічної організації «Інтеркамера» (1971)
• Премія імені Д. Габора (1983)
• Велика срібна медаль і почесний член Королівського фотографічного товариства Великої Британії (1986)
• Премія Р. В. Вуда (1992)
• Почесний доктор Університету де Монфора Великої Британії (1999)

• Ю. Н. Денисюк. Голография с записью в трехмерных и двухмерных средах. // Труды государственного оптического института имени С. И. Вавилова. Т. 36 Вып. 165, с. 121—131, (1969).
• Ю. Н. Денисюк, В. И. Суханов. Голограмма с записью в трехмерной среде как наиболее совершенная форма изображения. // УФН, Т.101, № 6 (1970).
• Ю. Н. Денисюк. Принципы голографии. — Л.: Изд-во ГОИ, 1979.
• Ю. Н. Денисюк. Особенности отображения волновых полей статическими и допплеровскими трехмерными голограммами. // УФН, Т.148, № 3 (1986).

• С. Ф. Шушурин. К истории голографии. // УФН, Т.105, № 9 (1971).
• Ю. Н. Денисюк (к 50-летию со дня рождения). // Оптико-механическая промышленность, № 9 (1977).
• Храмов Ю. А. Денисюк Юрий Николаевич // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера.. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — Москва : Наука, 1983. — С. 101. — 400 с. — 200 000 екз. (в пер.)
• Юрий Николаевич Денисюк (к 75-летию со дня рождения). // Оптический журнал, Т. 69, № 8 (2002).
• Ч.1 // ИТМО: Годы и люди / Потеев М. И.. — СПб : НИУ ИТМО, 2000. — 283 с. — ISBN 5-7577-0054-8.
• Санкт-Петербург. 300 + 300 биографий. Биографический словарь / St. Petersburg. 300 + 300 biographies. Biographic Glossary // Сост. Г. Гопиенко. — На рус. и англ. яз. — Москва: Маркграф, 2004. — 320 с. — Тир. 5000 экз. — ISBN 5-85952-032-8. — С. 86.

• Персональна сторінка Юрія Миколайовича Денисюка на офіційному сайті РАН (рос.)
• Сайт, присвячений Юрію Миколайовичу Денисюку і гаряче улюбленій ним голографії
• Віртуальний музей СПбДУ ІТМО: Юрій Миколайович Денисюк
• Денисюк на сайті ДОІ
• Храмов Ю. А. Денисюк Юрий Николаевич // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — Москва: Наука, 1983. — С. 101. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)