Деніс Муквеге

Деніс Муквеге (фр. Denis Mukwege, нар. 1 березня 1955, Костерманвіль, Бельгійське Конго) — конголезький лікар-гінеколог і правозахисник, відомий тим, що надав допомогу тисячам жінкам-жертвам сексуального насилля, скоєного під час Другої конголезької війни. Лауреат численних премій і нагород за свою діяльність, зокрема, премії імені Андрія Сахарова 2014 року та Нобелівської премії миру 2018 року спільно з Надею Мурад. 2016 року увійшов до переліку 100 найбільш впливових осіб світу журналу Time[4].

Деніс Муквеге
фр. Denis Mukwege
Ім'я при народженні фр. Denis Mukwege
Народився 1 березня 1955(1955-03-01) (66 років)
Костерманвіль, Бельгійське Конго
Країна  ДР Конго
Діяльність Правозахисник, лікар
Alma mater Вільний університет Брюсселя, Університет Анже, Університет Бурунді і Université de Kinshasad
Науковий ступінь докторський ступінь (2015)
Знання мов французька
Заклад Panzi Hospitald[1]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Роки активності 1983 — тепер. час
Конфесія П'ятидесятництво
Родичі Mushaga Bakengad[2][3]
Нагороди

премія Улофа Пальме (2008)

премія Сахарова за свободу думки (2014)

Премія «За правильний спосіб життя» (2013)

премія ООН в галузі захисту прав людиниd (2008)

Премія за громадянську мужністьd (2013)

Почесний доктор Університету Умеоd (2010)

Нобелівська премія миру (2018)

медаль Валенбергаd (2010)

почесний доктор Гарвардського університетуd (2015)

prix des droits de l'homme de la République françaised (2007)

почесний доктор Католицького університету Лувенаd

Honorary doctor of the University of Lièged

honorary doctor of the University of Pennsylvaniad

honorary doctor of the NOVA University Lisbond

honorary doctor of the Université de Montréald

Four Freedoms Award - Freedom from Wantd

Премії Премія Андрія Сахарова (2014)
Нобелівська премія миру (2018)

Біографія

Деніс Муквеге народився 1 березня 1955 року в місті Костерманвіль у Бельгійському Конго (сучасне місто Букаву в ДРК), він став третьою (з п'яти) дитиною у родині пастора-п'ятидесятника[5]. У дитинстві батько долучав Деніса до своєї проповідницької діяльності, зокрема, відвідуючи хворих, що вплинуло на вибір фаху лікаря його сином у майбутньому[6]. Вивчав медицину в Університеті Бурунді, після чого повернувся до Конго, де працював педіатром у лікарні селища Лемера.

Пізніше Муквеге вирішив змінити медичну спеціалізацію. Здобувши стипендію на навчання в Університеті Анже, він вивчав акушерство і гінекологію, після чого протягом нетривалого часу практикує у Франції. 1989 року Муквеге повертається до Лемера, де у лікарні організовує акушерсько-гінекологічне відділення, де працює аж до моменту знищення лікарні у 1996 року в ході громадянської війни.

Того ж року Муквеге повертається до рідного Букау, де 1999 року засновує госпіталь Панзі. У своєму госпіталі він планував проводити стандартні гінекологічні процедури, зокрема, приймати пологи, проте з його відкриттям до госпіталю почали звертатися сотні жінок і дівчат, які зазнали сексуального насильства у ході війни. За час існування госпіталю десятки тисяч жінок і дівчат стали пацієнтками доктора Муквеге, а його робота з надання допомоги жертвам сексуальних злочинів була визнана світовим співтовариством.

Надаючи допомогу постраждалим, Деніс Муквеге почав привертати увагу міжнародних організацій та урядів країн до проблеми використання сексуального насилля як зброї під час війн.

У жовтні 2012 року на будинок Деніса Муквеге було скоєно напад. Охорона Муквеге змогла ліквідували зловмисників, проте не минулося без жертв: один з охоронців лікаря загинув у перестрілці. Сам Мугвеге врятувався тільки через те, що як тільки нападники почали стріляти, він впав на землю, отримавши легке вогнепальне поранення[7]. Після замаху він разом із родиною виїхав до Європи — спочатку до Швеції, згодом до Бельгії.

Нагороди

Університетські відзнаки

Примітки
  1. Doctor and Advocate: One Surgeon's Global Fight for the Rights of Rape Survivors // Pacific Standard — (untranslated), 2017. — ISSN 1941-5672
  2. Mushaga Bakenga om onkel Denis: – Jeg er sjokkert og rørt. Det er en fantastisk følelse
  3. Fredsprisvinneren er onkelen til norsk Eliteserie-profil
  4. Jill Biden (21 квітня 2016). Denis Mukwege. Time. Процитовано 3 жовтня 2018.(англ.)
  5. 2010, Denis Mukwege. Wallenberg Commitee. 16 листопада 2010. Процитовано 14 жовтня 2018.(англ.)
  6. Denis Mukwege. Honorary Doctorate. University of Winnipeg. Процитовано 14 жовтня 2018.(англ.)
  7. DR Congo must investigate assassination attempt on activist Dr Denis Mukwege. Amnesty International. 26 жовтня 2012. Процитовано 14 жовтня 2018.(англ.)
  8. Honorary doctors. Umeå Unversity. Процитовано 14 жовтня 2018.(англ.)
  9. Docteurs honoris causa depuis 1951. UCLouven. Процитовано 14 жовтня 2018.(фр.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.