Державний театр опери й балету Удмуртської Республіки

1958 в Удмуртській АРСР на основі національної драматичної трупи створено Удмуртський музично-драматичний театр. Серед його фундаторів майстри, що зробили значний внесок у культуру країни — композитор Геннадій Корепанов-Камський, диригент Ґлєб Бехтерєв, режисер Александр Асанін, балетмейстер Владімір Нікітін, хормейстер Розита Анкудинова.

Початок діяльності театра на рубежі 1950—60-х позначений справжнім проривом у національному удмуртському музичному мистецтві. Першими національними виставами, що ввійшли до золотого фонду й класики культури Удмуртії, стали: опера «Наталь» Германа Корепанова, оперета «Любушка», балет «Италмас», опера-балет «Чипчирган» Геннадія Корепанова-Камського. У цих спектаклях відбулося народження однієї з найяскравіших зірок удмуртської сцени — роль Любушки грала майбутня прима театру Євгенія Пахомова.

Поруч із формуванням національного репертуару в театрі ставлять світову класику — оперети Кальмана, Штрауса, Легара, а також музичні комедії російських композиторів. Від перших сезонів серед творчих лідерів у цьому жанрі В'ячеслав Нисковських, Юлія Єфремова, Маргарита Галасєєва. А 1968 до країни повернулись випускники першої і останньої, удмуртської студії акторів музичного театру при Петербурзької консерваторії — Серґєй Кудрявцев, Валерій Дьомін, Геннадій Городилов, Свєтлана Мартьянова, Фаїна Булдакова, і Любов Виноградова, що трохи пізніше закінчила цей виш, склали нове акторське покоління театру.

1974 удмуртському драматичному театрові повернули його колишній статус, а Удмуртський музично-драматичний театр перейменували на Державний музичний театр Удмуртської АРСР. Диригент Ерік Розен та режисер Геннадій Веретенников запросили до трупи молодих випускників консерваторій — до Іжевська приїхали Людмила Мініна, Ювиналій Осипов, Людмила та Владімір Нефьодови. Деякий час поділ творчого колективу на дві трупи лишався формальним: одні й ті самі актори грали і в національних спектаклях, і в музичних комедіях — серед них і корифеї сцени Кузьма Ложкін, Іван Протодьяконов, та молоді (на той час) Леонід Романов і Юрій Яковлєв.

Остаточне розділення колективів удмуртського (драматичного) та музичного театрів відбулося 1984 року, із завершенням зведення приміщення театру. Керівники творчого колективу закладу, зокрема диригенти Михайло Виноградов, а потому Леонтій Вольф повернули репертуарну політику театра в бік класичного оперного та балетного репертуару — дебютними в цьому плані стали постановки опери «Євгеній Онєгін» (1986) та балету «Лебедине озеро» (1987).

У наступні сезони репертуар театру поповнився російськими операми Чайковського, Верді, Даргомижського.

Це зробило цілком закономірним присвоєння театрові 1993 року нового високого статусу, відтак перейменування на Державний театр опери й балету Удмуртської Республіки.