Державний театр опери й балету Удмуртської Республіки

Державний театр опери й балету Удмуртської Республіки (рос. Государственный театр оперы и балета Удмуртской Республики) — державний театр опери й балету у столиці Удмуртії (Росія) місті Іжевську, головна музична сцена країни.

Державний театр опери й балету Удмуртської Республіки
Государственный театр оперы и балета Удмуртской Республики
Державний театр опери й балету Удмуртської Республіки
Державний театр опери й балету Удмуртської Республіки

Країна  Росія: Удмуртія
Місто
Адреса
вул. Пушкінська, 221
Архітектор С. Клейменов[1]
Місткість 830 місць
Тип оперний театр
Статус державний
Відкрито 1958
Колишні назви Державний музичний театр Удмуртської АРСР
Удмуртський музично-драматичний театр
Репертуар світова опера й балет
Керівництво художній керівник-директор Олександр Галушко[2]
theatre.udm.net
Ідентифікатори і посилання

Загальні дані

Державний театр опери й балету Удмуртської Республіки міститься у спеціально зведеній великій театральній будівлі на центральній площі Іжевська за адресою:

вул. Пушкінська, буд. 221, м. Іжевськ-426000 (Удмуртська Республіка, Росія).

Глядацька зала сконструйована з додержанням акустичних норм і розрахована на 830 місць.

Художній керівник-директор театру — заслужений діяч мистецтв Республіки Удмуртії Олександр Олексійович Галушко.

З історії театру

Удмуртський музично-драматичний театр

1958 в Удмуртській АРСР на основі національної драматичної трупи створено Удмуртський музично-драматичний театр. Серед його фундаторів майстри, що зробили значний внесок у культуру країни — композитор Геннадій Корепанов-Камський, диригент Ґлєб Бехтерєв, режисер Александр Асанін, балетмейстер Владімір Нікітін, хормейстер Розита Анкудинова.

Початок діяльності театра на рубежі 195060-х позначений справжнім проривом у національному удмуртському музичному мистецтві. Першими національними виставами, що ввійшли до золотого фонду й класики культури Удмуртії, стали: опера «Наталь» Германа Корепанова, оперета «Любушка», балет «Италмас», опера-балет «Чипчирган» Геннадія Корепанова-Камського. У цих спектаклях відбулося народження однієї з найяскравіших зірок удмуртської сцени — роль Любушки грала майбутня прима театру Євгенія Пахомова.

Поруч із формуванням національного репертуару в театрі ставлять світову класику — оперети Кальмана, Штрауса, Легара, а також музичні комедії російських композиторів. Від перших сезонів серед творчих лідерів у цьому жанрі В'ячеслав Нисковських, Юлія Єфремова, Маргарита Галасєєва. А 1968 до країни повернулись випускники першої і останньої, удмуртської студії акторів музичного театру при Петербурзької консерваторії — Серґєй Кудрявцев, Валерій Дьомін, Геннадій Городилов, Свєтлана Мартьянова, Фаїна Булдакова, і Любов Виноградова, що трохи пізніше закінчила цей виш, склали нове акторське покоління театру.

Державний музичний театр Удмуртської АРСР

1974 удмуртському драматичному театрові повернули його колишній статус, а Удмуртський музично-драматичний театр перейменували на Державний музичний театр Удмуртської АРСР. Диригент Ерік Розен та режисер Геннадій Веретенников запросили до трупи молодих випускників консерваторій — до Іжевська приїхали Людмила Мініна, Ювиналій Осипов, Людмила та Владімір Нефьодови. Деякий час поділ творчого колективу на дві трупи лишався формальним: одні й ті самі актори грали і в національних спектаклях, і в музичних комедіях — серед них і корифеї сцени Кузьма Ложкін, Іван Протодьяконов, та молоді (на той час) Леонід Романов і Юрій Яковлєв.

Остаточне розділення колективів удмуртського (драматичного) та музичного театрів відбулося 1984 року, із завершенням зведення приміщення театру. Керівники творчого колективу закладу, зокрема диригенти Михайло Виноградов, а потому Леонтій Вольф повернули репертуарну політику театра в бік класичного оперного та балетного репертуару — дебютними в цьому плані стали постановки опери «Євгеній Онєгін» (1986) та балету «Лебедине озеро» (1987).

Державний театр опери та балету

У наступні сезони репертуар театру поповнився російськими операми Чайковського, Верді, Даргомижського.

Це зробило цілком закономірним присвоєння театрові 1993 року нового високого статусу, відтак перейменування на Державний театр опери й балету Удмуртської Республіки.

Репертуар

У чинному (2009 рік) репертуарі Державного театру опери й балету Удмуртської Республіки[3]:

Опери:
Балети:
  • «Жизель» А. Адан;
  • «Анюта» В. Гавриліна;
  • «Коппелия» Л. Деліба;
  • «Собор парижской Богоматери» Ц. Пуні, Р. Гліера, С. Василенка;
  • «Бахчисарайский фонтан» Б. Асаф'єва;
  • «Щелкунчик» П. Чайковського;
  • «Лебединое озеро» П. Чайковського;
  • «Унесённые ветром»;
  • «Не ревнуй меня к Бродвею»;
  • «Ромео и Джульетта — ХХ век»;
  • «Спящая красавица» П. Чайковського.
Оперети, музичні комедії:
  • «Бабий бунт» Є. Птичкіна;
  • «Летучая мышь» Й. Штрауса;
  • «Королева чардаша» І. Кальмана;
  • «Марица» І. Кальмана;
  • «Дамских дел мастер» В. Ільїна, В. Лукашова;
  • «Прекрасная Галатея» Ф. Зуппе;
  • «Проделки Ханумы» Г. Канчелі;
  • «Весёлая вдова» Ф. Легара
  • «Здрасьте, я ваша тётя» О. Фельцмана;
  • «Моя жена - лгунья» В. Ільїна, В. Лукашова;
  • «Русский секрет» В. Дмитрієва;
  • «На краю любви» Н. Шабаліна, В. Шкурихіна.
Вистави для дітей:
  • «Кошкин дом» П. Вальдгарда;
  • «Золушка» К. Спадавеккіа;
  • «Белоснежка и семь гномов» Е. Колмановського;
  • «Золотой цыплёнок» В. Улановського;
  • «Кот в сапогах» В. Плешака;
  • «Маугли» І. Морозова;
  • «Свадьба принцессы Авроры» П. Чайковського.

Виноски

Джерела-посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.