Джеймс Тарджан

Син єврея угорського походження, психіатра Джорджа Тарджана (1912—1991), який приїхав до Сполучених Штатів 1939 року, після окупації Чехословаччини[1]. Джеймс Тарджан народився 1952 року в Помоні (Каліфорнія). Його старший брат, Роберт Андре Тарджан — знаний фахівець у галузі теорії обчислювальних систем.

У червні 1966 року виграв юніорську першість Каліфорнії, наступного року посів 7-е місце в чемпіонаті США серед юніорів[2]. 1968 року каліфорнієць у юніорському чемпіонаті країни піднявся вже на 3-4-е, а 1969 — на 2-3-є місця. 16-річний шахіст починає перемагати в місцевих турнірах для дорослих: Pacific Southwest Open (із результатом +7 -0 =0) і El Segundo Open (обидва — 1968 року), West Coast Open (1970), 2-е місце на Café Figaro Open (1970)[2].

1971 року у Фресно переміг у чемпіонаті Каліфорнії, у наступному чемпіонаті (1971/72, Сан-Валлі) фінішував другим[2].

Від середини 1970-х років до середини 1980-х належав до числа провідних шахістів США. Між 1974 і 1982 роками взяв участь у п'яти шахових олімпіадах, здобувши 7 медалей: 4 в командному заліку (золоту - 1976 i 3 бронзові - 1974, 1978, 1982), а також 3 в особистому заліку (2 золоті - 1974, 1978 i бронзову - 1982)[3]. 1979 року єдиний раз у своїй кар'єрі взяв участь у міжзональному турнірі, посівши у Ризі 11-те місце[4]. Неодноразово брав участь у фіналах чемпіонатів своєї країни, найвищого успіху досягнувши 1978 року в Пасадені, де посів 2-ге місце (позаду Любомира Кавалека).

Неодноразово брав участь у міжнародних турнірах, найвищих успіхів досягнувши, зокрема у таких містах як Норвіч (1972, посів 2-ге місце позаду Дьюли Сакса), Суботиця (1975, посів 1-ше місце), Ванкувер (1976, посів 1-ше місце), Маніла (1977, посів 2-ге місце позаду Еугеніо Торре), Богота (1979, посів 2-ге місце за Олександром Бєлявським), Берклі (1981, посів 1-ше місце), а також Вршац (1983, меморіал Борислава Костіча, поділив 1-перше місце разом з Георгієм Агзамовим i Предрагом Ніколічем).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1981 року, досягнувши 2540 пунктів ділив тоді 45-48-те місце в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 6-те місце серед американських шахістів. 1984 року припинив професіональну кар'єру шахіста[5], зосередившись на роботі бібліотекаря в публічній біблоітеці Санта-Круз.

Повернувся до активних шахів у 2010-х, зокрема несподіванкою стали його перемоги над Володимиром Крамником і Павлом Трегубовим (яким він поступався кількасот пунктів у рейтингу) в турнірі на острові Мен 2017 року[6].

• ChessBase Megabase 2007

• Особова картка Джеймса Тарджана на сайті ФІДЕ
• Партії Джеймса Тарджана в базі Chessgames
• Виступи на шахових олімпіадах