Джміль-зозуля скельний

Джміль-зозу́ля ске́льний[2] (лат. Bombus rupestris) джміль-зозуля, що поширений в Європі (зокрема і в Україні) та Азії та є клептопаразитом джмеля кам'яного.

?
Джміль-зозуля скельний

Самець Bombus rupestris на Centaurea scabiosa

Самка Bombus rupestris на Trifolium pratense
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Надродина: Апоідеї (Apoidea)
Родина: Бджолині (Apidae)
Триба: Bombini
Рід: Джміль (Bombus)
Підрід: Джміль-зозуля (Psithyrus)
Вид: Джміль-зозуля скельний
Bombus rupestris
(Fabricius, 1793)
Синоніми
Apathus rupestris (Fabricius, 1793)
Apis albinella Kirby, 1802
Apis arenaris Panzer, 1801
Apis frutetorum Panzer, 1801
Apis rupestris Fabricius, 1793
Bombus obscurus Seidl, 1838
Bombus rupestris orientanus Reinig, 1931
Bombus rupestris siculus Reinig, 1931
Psithyrus rupestris (Fabricius, 1793)[1]
Посилання
Вікісховище: Bombus rupestris
EOL: 1065184
ITIS: 715002
NCBI: 30200

Ареал

Джміль-зозуля скельний широко поширений в Індо-Малайській та Палеарктичній біогеографічних областях[3]. Зокрема, B. rupestris трапляється від центральної Іспанії, Сицилії та північної частини Балканського півострова на півдні до 65-ї паралелі північної широти у Скандинавії. Однак цей вид відсутній в Шотландії та на середземноморських островах (за винятком Сицилії). На сході ареал B. rupestris досягає узбережжя Тихого океану[4]. В Індо-Малайській біогеографічній області ареал цього виду диз'юнктивний: між східною частиною Тибетського плато та північним Китаєм (Хейлунцзян, Внутрішня Монголія, Сичуань, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Ганьсу)[5]. Цей вид також поширений на Далекому Сході, півдні Західного Сибіру, Східному Сибірі, півночі Казахстану, в Республіці Тува та Монголії[6].

Джміль-зозуля скельний поширений по всій території України[7].

Короткий опис імаго

Довжина тіла самок 20–25 мм, самців 13–16 мм[3]. Забарвлення цього джмеля-зозулі здебільшого чорне й лише задня частина черевця вкрита червоними волосками[4]. Перед нотумом іноді є вузька смужка з жовтих волосків[3]. Менша або більша частина волосків на грудях сірого кольору. Крила помітно затемнені[4].

Особливості біології

Сезонна активність імаго B. rupestris триває з квітня до жовтня (в Польщі). Цей вид є полілектичним[3]. Джміль-зозуля скельний є спеціалізованим клептопаразитом джмеля кам'яного, але його хазяями можуть бути також деякі інші види джмелів, наприклад, джміль польовий та джміль лісовий. Водночас в лабораторних умовах B. rupestris не здатний захопити гнізда джмеля лісового та джмеля польового[8].

Примітки

  1. Bombus rupestris (Fabricius, 1793) / Ondrej Zicha // BioLib: Biological library : website. — Дата звернення: 23.06.2021.
  2. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Термінологія і номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 270.
  3. Pawlikowski T. A Distribution Atlas of Bumblebees in Poland (Hymenoptera: Apidae: Bombini). — Toruń : Wydawnictwo Naukowe UMK, 2008. — 104 p. — ISBN 978-83-231-2193-0.
  4. Rasmont P., Franzen M., Lecocq T., Harpke A., Roberts S., Biesmeijer K., Castro L., Cederberg B., Dvořák L., Fitzpatrick Ú., Gonseth Y., Haubruge E., Mahé G., Manino A., Michez D., Neumayer J., Ødegaard F., Paukkunen J., Pawlikowski T., Potts S. G., Reemer M., Settele J., Straka J., Schweiger O. Climatic Risk and Distribution Atlas of European Bumblebees // BioRisk.  2015. Vol. 10. P. 1–236. DOI:10.3897/biorisk.10.4749.
  5. Williams P., Tang Y., Yao J., Cameron S. The bumblebees of Sichuan (Hymenoptera: Apidae, Bombini) // Systematics and Biodiversity.  2009. Vol. 7, no. 2. P. 101–189. DOI:10.1017/s1477200008002843.
  6. Kupianskaya A.N., Proshchalykin M.Yu., Lelej A.S. [https://www.researchgate.net/publication/307881748_Contribution_to_the_fauna_of_bumble_bees_Hymenoptera_Apidae_Bombus_Latreille_1802_of_the_Republic_of_Tyva_Eastern_Siberia Contribution to the fauna of bumble bees (Hymenoptera, Apidae: Bombus Latreille, 1802) of the Republic of Tyva, Eastern Siberia] // Euroasian Entomological Journal.  2014. Vol. 13, no. 3. P. 290–294.
  7. Konovalova I. B. The Bumble Bees of Ukraine: Species Distribution and Floral Preferences // Psyche: A Journal of Entomology.  2010. Vol. 2010. P. 44-54. DOI:10.1155/2010/819740.
  8. Franzini L. Evaluation of Bombus (Psithyrus) rupestris success in usurping colonies of reported host species B. pascuorum and B. sylvarum in laboratory conditions // Insectes Sociaux.  2013. Vol. 60, no. 2. P. 273–274. DOI:10.1007/s00040-013-0289-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.