Джміль-зозуля скельний

Джміль-зозуля скельний широко поширений в Індо-Малайській та Палеарктичній біогеографічних областях[3]. Зокрема, B. rupestris трапляється від центральної Іспанії, Сицилії та північної частини Балканського півострова на півдні до 65-ї паралелі північної широти у Скандинавії. Однак цей вид відсутній в Шотландії та на середземноморських островах (за винятком Сицилії). На сході ареал B. rupestris досягає узбережжя Тихого океану[4]. В Індо-Малайській біогеографічній області ареал цього виду диз'юнктивний: між східною частиною Тибетського плато та північним Китаєм (Хейлунцзян, Внутрішня Монголія, Сичуань, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Ганьсу)[5]. Цей вид також поширений на Далекому Сході, півдні Західного Сибіру, Східному Сибірі, півночі Казахстану, в Республіці Тува та Монголії[6].

Джміль-зозуля скельний поширений по всій території України[7].

Довжина тіла самок 20–25 мм, самців 13–16 мм[3]. Забарвлення цього джмеля-зозулі здебільшого чорне й лише задня частина черевця вкрита червоними волосками[4]. Перед нотумом іноді є вузька смужка з жовтих волосків[3]. Менша або більша частина волосків на грудях сірого кольору. Крила помітно затемнені[4].

Сезонна активність імаго B. rupestris триває з квітня до жовтня (в Польщі). Цей вид є полілектичним[3]. Джміль-зозуля скельний є спеціалізованим клептопаразитом джмеля кам'яного, але його хазяями можуть бути також деякі інші види джмелів, наприклад, джміль польовий та джміль лісовий. Водночас в лабораторних умовах B. rupestris не здатний захопити гнізда джмеля лісового та джмеля польового[8].