Джонатан Ларсон
Джонатан Девід Ларсон (англ. Jonathan David Larson, 4 лютого 1960 — 25 січня 1996) — американський композитор, пісняр і драматург, який у своїй творчості досліджував соціальні проблеми мультикультуралізму, залежностей та гомофобії. Типові приклади використання ним цих тем можна знайти в його мюзиклах Rent і Tick, Tick… Boom! Отримав три посмертні премії Тоні та посмертну Пулітцерівську премію за драму за рок-мюзикл Rent.
Джонатан Ларсон | |
---|---|
англ. Jonathan Larson | |
Народився |
4 лютого 1960[1][2][…] Вайт-Плейнс (Нью-Йорк), штат Нью-Йорк, США |
Помер |
25 січня 1996[1][2][…] (35 років) Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[3] ·диссекція аорти[4] |
Країна | США |
Діяльність | композитор, письменник, актор, сценарист, лібретист |
Галузь | мюзикл |
Alma mater | Adelphi Universityd і White Plains Senior High Schoold |
Знання мов | англійська |
Жанр | театр |
Magnum opus | Rent (мюзикл), Tick, Tick... Boom!d і Superbiad |
Нагороди |
|
IMDb | ID 1170227 |
|
Ранні роки
Ларсон народився у сім'ї Нанетт (уроджена Нотаріус) і Аллана Ларсона в Вайт-Плейнс (штат Нью-Йорк) 4 лютого 1960 року. Родина була єврейською:[5][6][7] його дід, який народився в Росії, змінив родинне прізвище із Лазарсон на Ларсон.[8] З раннього дитинства Ларсон знайомився зі сценічним мистецтвом, особливо з музикою та театром, коли грав на трубі та тубі, співав у шкільному хорі та брав уроки гри на фортепіано. Ранні музичні впливи на нього мали улюблені рок-музиканти, такі як Елтон Джон, The Beatles, The Doors, The Who і Біллі Джоел, а також композитори-класики музичного театру, особливо Стівен Сондгайм. Ларсон також займався акторською майстерністю в середній школі, виконуючи головні ролі в різних драматичних і музичних постановках у старшій школі Вайт-Плейнс.[9] У нього є сестра Джулі.
Ларсон закінчив школу у 1978 році. Навчався в Університеті Адельфі в Гарден-Сіті, Нью-Йорк, отримавши чотирирічну стипендію на акторську спеціальність, а також виступав у численних виставах і музичному театрі. Під час навчання в коледжі він почав писати музику, спочатку для невеликих студентських постановок кабаре, а пізніше — партитуру до мюзиклу Libro de Buen Amor, написаного керівником відділу Жаком Бурдіком. Бердік був наставником Ларсона під час навчання в коледжі. Після отримання ступеня бакалавра образотворчого мистецтва Ларсон брав участь у літній театральній програмі у The Barn Theatre в Огасті, штат Мічиган, як піаніст, завдяки чому отримав картку члена акторської профспілки Actors' Equity Association.
Далі Ларсон переїхав у Нью-Йорк, у лофт без опалення на п'ятому поверсі будівлі на розі Грінвіч-стріт і Спрінг-стріт в Нижньому Мангеттені, де жив разом з Ґреґом Білзом, журналістом Newsweek і братом актриси Дженніфер Білз. Дев'ять з половиною років Ларсон працював офіціантом у ресторані Moondance Diner по вихідних і працював над написанням мюзиклів упродовж тижня. У закусочній Ларсон познайомився з Джессі Л. Мартіном, який був його стажером, а пізніше виконував роль Тома Коллінза в оригінальному акторському складі мюзиклу Ларсона Rent. Ларсон та його сусіди по кімнаті жили в суворих умовах, маючи мало грошей чи майна.
Кар'єра
Перш ніж створити і написати мюзикл Rent, свій найпопулярніший твір, Ларсон писав різноманітні ранні театральні п'єси з різним ступенем успіху та постановки.
Серед його ранніх творчих робіт — Sacrimmoralinority, його перший мюзикл, який він написав у співавторстві з Девідом Гленном Армстронгом, поки вони були студентами Університету Адельфі. Це брехтіанське музичне кабаре було вперше поставлене в університеті взимку 1981 року. Після того, як Ларсон і Армстронг закінчили навчання в 1982 році, вони перейменували його в Saved! — An Immoral Musical on the Moral Majority. Він відбув чотиритижневий демонстраційний показ у Rusty's Storefront Blitz, невеликому театрі на 42-й вулиці на Мангеттені, і за нього обоє авторів отримали нагороду від Американського товариства композиторів, авторів і видавців (ASCAP).
Superbia
У 1983—1990 роках Ларсон писав Superbia, що спочатку мало бути футуристичним рок-переказом «1984» Джорджа Орвелла, хоча спадкоємці Орвелла відмовили йому в дозволі на адаптацію самого роману. Superbia отримала нагороду Richard Rodgers Production Award і грант Richard Rodgers Development.[9] Однак, незважаючи на виконання в оф-бродвейському театрі Playwrights Horizons і рок-концертну версію, створену близькою подругою і продюсером Ларсона Вікторією Лікок у Village Gate у вересні 1989 року, Superbia так і не стала повноцінною постановкою.[10]
Tick, Tick… Boom!
Його наступною роботою, закінченою в 1991 році, став автобіографічний «рок-монолог» під назвою 30/90, який пізніше був перейменований на Boho Days і, нарешті, на Tick, Tick… Boom! Цей твір, написаний для лише Ларсона з фортепіано та рок-групою, ґрунтувався на його почуттях відторгнення, викликаному розчаруванням після Superbia. Спектакль поставили в оф-бродвейському театрі Village Gate у Грінвіч-Вілледж, а потім у театрі Second Stage Theater у Верхньому Вест-Сайді. Продюсеркою обох цих постановок виступила Вікторія Лікок. Продюсер Джеффрі Селлер побачив читання Boho Days і виявив зацікавленість у постановці мюзиклів Ларсона. Після смерті Ларсона драматург Девід Оберн та аранжувальник і музичний керівник Стівен Оремус переробили твір на сценічний мюзикл. Прем'єра сценічної версії відбулася на оф-Бродвеї в 2001 році і з тих пір виконується на Вест-Енді. Екранізація мюзиклу від режисера Лін-Мануеля Міранди з Ендрю Гарфілдом у ролі Ларсона вийшла на Netflix 12 листопада 2021 року.
Смерть
Ларсон помер удома рано вранці 25 січня 1996 року, в день першого оглядового виконання мюзиклу Rent на оф-Бродвеї. Він переніс диссекцію аорти, яка, як вважають, була викликана недіагностованим синдромом Марфана.[11][12] Упродовж кількох днів до смерті він страждав від сильного болю в грудях, запаморочення та задишки, але лікарі Медичного центру Кабріні та лікарні Сент-Вінсента не змогли виявити ознак розшарування аорти навіть після проведення рентгенограми грудної клітки та електрокардіограми, тож вони неправильно діагностували це як грип чи стрес.[11] Медичні розслідувачі штату Нью-Йорк прийшли до висновку, що якби розшарування аорти було правильно діагностоване та проліковане за допомогою хірургічного втручання, Ларсон міг би вижити.[13]
Нагороди та номінації
Рік | Нагорода | Категорія | Робота | Результат |
---|---|---|---|---|
1996 | Пулітцерівська премія | Драма | Rent | Перемога |
Премія Тоні | Найкраща книга мюзиклу | Перемога | ||
Найкращий мюзикл | Перемога | |||
Найкраща оригінальна музика | Перемога | |||
Drama Desk Award | Видатна книга мюзиклу | Перемога | ||
Видатна музика | Перемога | |||
Видатна лірика | Перемога | |||
Нью-Йоркський гурток драматичних критиків | Найкращий мюзикл | Перемога | ||
2002 | Drama Desk Award | Видатна книга мюзиклу | Tick, Tick… Boom! | Номінація |
Видатна музика | Номінація | |||
Видатна лірика | Номінація |
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #121559211 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Freebase Data Dumps — Google.
- https://www.nytimes.com/1996/12/13/nyregion/on-the-eve-of-a-new-life-an-untimely-death.html
- Automatisering, Roffel. Jonathan Larson: Biography. Classic Cat. Архів оригіналу за March 6, 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- Jonathan Larson Biography. Film Reference. 2008. Процитовано 25 листопада 2008.
- Nanette T. Larson Obituary (1927 - 2019) the Journal News.
- Jews in News: Alana Haim, Sean Penn and Andrew Garfield | Tampa JCCS and Federation.
- Gussow, Mel (26 січня 1996). Jonathan Larson, 35, Composer of Rock Opera and Musicals. The New York Times. Процитовано 17 липня 2008.
- 'Tick, Tick Boom' Ending, Explained - Did Superbia See the Light of Day?. 19 листопада 2021.
- Van Gelder, Lawrence (13 грудня 1996). On the Eve of a New Life, an Untimely Death. The New York Times. Процитовано 17 липня 2008.
- Kirk, Fiona J. (26 липня 2011). Syndrome survival: New drugs offer promise for often-fatal Marfan tissue disorder. The Daily. Процитовано 24 листопада 2011.
- Nicholson, Joe; Kornblut, Anne (13 грудня 1996). State Faults Hosps for 'Rent' Tragedy. New York Daily News. Процитовано 17 липня 2008.
Посилання
- Джонатан Ларсон на сайті Internet Broadway Database (англ.)
- Джонатан Ларсон на Internet Off-Broadway Database
- Джонатан Ларсон на сайті IMDb (англ.)