Дзвоники ріпакоподібні

Дзвоники ріпакоподібні (Campanula serrata або Campanula napuligera) анемохор, автохор, ентомофіл. Представник роду дзвоники (Campanula), родини дзвоникові (Campanulaceae).

?
Дзвоники ріпакоподібні

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Евдикоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Дзвоникові (Campanulaceae)
Рід: Дзвоники (Campanula)
Вид: Дзвоники ріпакоподібні
Campanula serrata
(Kit. ex Schult.) Hendrych, 1962
Посилання
Вікісховище: Campanula serrata
Віківиди: Campanula serrata
IPNI: 141081-1
The Plant List: kew-366296

Поширення та екологія

Вид поширений у Західних, Східних і Південних Карпатах, гірські системи Балканського півострова. Зростають в лісовому, субальпійському (до 1750 м) і значно рідкісніше в альпійському поясах, трапляються на луках лісового, зрідка субальпійського поясів, на скелях. У Високих Татрах зростає до 1850 м, у Західних Татрах — до 1950 м. В Українських Карпатах часто зустрічається у Чивчинських горах, зрідка на Чорногорі й у Мармароському масиві.

Морфологія

Багаторічна трав′яниста рослина 20-60 см заввишки, корені потовщені й м′ясисті, стебла розсіяноопущені, поодинокі або по декілька.

Прикориневі листки округлі або округлосерцеподібні, на черешках, швидко відмирають, стеблові — сидячі, більш-менш широколанцетні, у нижній частині стебла найдовші, по краях розсіяно-зубчасті, верхні — лінійно-ланцетні.

Квітки зібрані в гроно або розлогу китицю (інколи лише одна квітка), пониклі. Віночок 16-20 мм завдовжки, блакитно-фіолетовий. Цвіте у липні — вересні.

Охорона

Вид під охороною в Польщі, занесено у Червону книгу Польщі[1] з грифом на межі вимирання. В Україні охороняється у Чорногірському, Мармароському, Угольсько-Широколужанському масивах Карпатського біосферного заповідника.

Використання

Рослину варто використовувати у декоративному квітникарстві (в альпінаріях). У Польщі вирощують лише на експериментальних ділянках науково-дослідних станцій.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.