Дзвінкий губно-зубний фрикативний
Дзвінкий губно-зубний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨v⟩.
| v | |
|---|---|
| Номер МФА | 129 |
| Кодування | |
| HTML (decimal) |
v |
| Юнікод (hex) | U+0076 |
| X-SAMPA |
v |
| Кіршенбаум |
v |
| Брайль | Шаблон:Braille cell/core |
Назва
- Дзвінкий губно-зубний фрикатив
- Дзвінкий губно-зубний фрикативний
- Дзвінкий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiced labiodental fricative)
- Дзвінкий лабіо-дентальний фрикативний
Властивості
Властивості «дзвінкого губно-зубного фрикативного»:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| абхазька | европа | [evˈropʼa] | Європа | Див. абхазька фонетика |
| албанська | valixhe | [vaˈlidʒɛ] | випадок | |
| англійська | valve | [væɫv] | клапан | Див. англійська фонетика |
| бурська | wees | [veə̯s] | бути | Див. бурська фонетика |
| болгарська | вода | [vɔda] | вода | Див. болгарська фонетика |
| валійська | fi | [vi] | я | |
| в'єтнамська[1] | và | [vaː˨˩] | і | Див. в'єтнамська фонетика |
| гебрейська | גב' | [ɡav] | назад | Див. гебрейська фонетика |
| гінді[2] | व्रत | [vrət̪] | швидкий | Див. фонетика гінді |
| голландська[3] | wraak | [vraːk] | помста | Алофон /ʋ/ перед /r/. Див. голландська фонетика |
| грецька | βερνίκι | [ve̞rˈnici] | varnish | Див. грецька фонетика |
| грузинська[4] | ვიწრო | [ˈvitsʼɾo] | вузький | |
| данська[5] | véd | [ve̝ːˀð̠˕ˠ] | know(s) | Див. данська фонетика |
| еве[6] | evlo | [évló] | він злий | |
| ірландська | bhaile | [vaːlə] | дім | Див. ірландська фонетика |
| іспанська[7] | afgano | [ävˈɣ̞äno̞] | афганець | Алофон /f/ перед дзвінкими. Див. іспанська фонетика |
| італійська[8] | avare | [aˈvare] | бідно | Див. італійська фонетика |
| кабардинська | вагъуэ | [vaːʁʷa] | зірка | |
| македонська | вода | [vɔda] | вода | Див. македонська фонетика |
| німецька | Wächter | [ˈvɛçtɐ] | вартовий | Див. німецька фонетика |
| норвезька[9] | venn | [vɛ̝nː] | друг | Алофон /ʋ/. Див. норвезька фонетика |
| польська[10] | wór | [vur] | сумка | Див. польська фонетика |
| португальська[11] | vila | [ˈvilɐ] | місто | Див. португальська фонетика |
| російська[12] | волосы | [ˈvʷo̞ɫ̪əs̪ɨ̞] | волосся | Див. російська фонетика |
| румунська | val | [val] | хвиля | Див. румунська фонетика |
| сербська[13] | гроф би | [ɡrô̞v bi] | граф би | Алофон /f/ перед дзвінкими[13]. Див. сербська фонетика |
| словацька | voda | [voda] | water | |
| турецька | cetvel | [dʒetvæl] | правитель | Алофон /ʋ/ після дзвінких. Див. турецька фонетика |
| угорська | veszély | [vɛseːj] | небезпека | Див. угорська фонетика |
| французька[14] | valve | [valv] | клапан | Див. французька фонетика |
| чеченська | вашa | [vaʃa] | брат | |
| чеська | voda | [voda] | water | Див. чеська фонетика |
| шведська | vägg | [ˈvɛɡː] | стіна | Див. шведська фонетика |
Примітки
- Thompson (1959:458–461)
- Janet Pierrehumbert, Rami Nair, Volume Editor: Bernard Laks (1996). Implications of Hindi Prosodic Structure (Current Trends in Phonology: Models and Methods). European Studies Research Institute, University of Salford Press, 1996. ISBN 978-1-901471-02-1.
- Gussenhoven (1992:45)
- Shosted & Chikovani (2006:255)
- Basbøll (2005:62)
- Ladefoged (2005:156)
- http://www.uclm.es/profesorado/nmoreno/compren/material/2006apuntes_fonetica.pdf Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.; http://plaza.ufl.edu/lmassery/Consonantes%20oclusivasreviewlaurie.doc Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.
- Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
- Kristoffersen (2000:74)
- Jassem (2003:103)
- Cruz-Ferreira (1995:91)
- Padgett (2003:42)
- Landau et al. (1999:67)
- Fougeron & Smith (1993:73)
Джерела
- Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317.
- Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5.
- Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
- Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
- Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L. (1993). French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
- Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
- Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
- Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5.
- Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
- Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
- Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505.
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
- Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
- Skaug, Ingebjørg (2003). Norsk språklydlære med øvelser (вид. 3rd). Oslo: Cappelen Akademisk Forlag AS. ISBN 82-456-0178-0.
- Strandskogen, Åse-Berit (1979). Norsk fonetikk for utlendinger. Oslo: Gyldendal. ISBN 82-05-10107-8.
- Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
- Vanvik, Arne (1979). Norsk fonetikk. Oslo: Universitetet i Oslo. ISBN 82-990584-0-6.
- Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press.
- Wheeler, Max W. (2005). The Phonology Of Catalan. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-925814-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.