Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Дзвінкий ретрофлексний фрикативний —— приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /ʑ//ʒ/—/ʐ/[1].

ʐ
Номер МФА 137
Кодування
HTML (decimal) ʐ
Юнікод (hex) U+0290
X-SAMPA z`
Кіршенбаум z.
Брайль

Шаблон:Braille cell/core

Шаблон:Braille cell/core

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного фрикатива — /ʒ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.

Назва

  • Дзвінкий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
  • Дзвінкий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
  • Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Властивості

Властивості дзвінкого ретрофлексного фрикативного:

  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
абхазькаабжа[ˈabʐa]половинаДив. абхазька фонетика
адигейськажъы[ʐ̻ə]старий
в'єтнамська (півд.)rô[ʐow]діамантДив. в'єтнамська фонетика
італійська (діал.)[2]caso [ˈkäːʐo]випадокУ стандартній мові — [z]. Див. італійська фонетика
китайська肉 / ròu[ʐoʊ̯˥˩]м'ясоІнколи вимовляється як [ɻ]. Див. китайська фонетика
нижньолужицька[3][4]Łužyca[ˈwuʐɨt͡sa]ЛужицяУ верхньолужицькій — [ʒ].
польська[5]żona[ˈʐ̻ɔn̪ä]дружинаДив. польська фонетика
російська[5]жена[ʐɨ̞ˈna]дружинаДив. російська фонетика
сербськажут[ʐûːt̪]жовтийДив. сербська фонетика
словацька[6]žaba[ˈʐäbä]жаба

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.