Дзвінкий заясенний фрикативний
Дзвінкий заясенний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʒ⟩. У мовознавчій літературі також позначається символом ⟨ž⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/[1].
| ʒ | |||
|---|---|---|---|
| Номер МФА | 135 | ||
| Кодування | |||
| HTML (decimal) |
ʒ | ||
| Юнікод (hex) | U+0292 | ||
| X-SAMPA |
Z | ||
| Кіршенбаум |
Z | ||
| Брайль | Шаблон:Braille cell/core | ||
| |||
.svg.png.webp)
Деякі науковці використовують символ /ʒ/ для позначення дзвінкого ретрофлексного фрикатива /ʐ/ або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ʑ/[1]. У першому випадку, власне дзвінкий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.
Назва
- Дзвінкий заясенний фрикатив (англ. voiced postalveolar fricative)
- Дзвінкий заясенний фрикатив-сибілянт (англ. voiced postalveolar sibilant fricative)
- Дзвінкий заясенний фрикативний
- Дзвінкий піднебінно-ясенний фрикатив
- Дзвінкий піднебінно-ясенний фрикативний
- Дзвінкий палато-альвеолярний фрикатив (англ. voiced palato-alveolar fricative)
- Дзвінкий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiced palato-alveolar sibilant fricative)
- Дзвінкий палато-альвеолярний фрикативний
Властивості
Властивості дзвінкого заясенного фрикативного:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| адигейська | жакӀэ | [ʒaːtʃʼa] | борода | ||
| албанська | zhurmë | [ʒuɾmə] | шум | ||
| арабська (Магриб)[2] | زوج | [zuʒ] | чоловік | Див. арабська фонетика | |
| вірменська (східна)[3] | ժամ | [ʒɑm] | година | ||
| аварська | жакъа | [ˈʒaqʼːa] | сьогодні | ||
| азербайджанська | pəjmürdə | [pæʒmyrˈdæ] | сумний | ||
| англійська | vision | [ˈvɪʒən] | бачення | Див. англійська фонетика | |
| болгарська | мъжът | [mɐˈʒɤ̞t] | чоловік | ||
| вепська | vīž | [viːʒ] | п'ять | ||
| гебрейська | ז׳אנר | [ʒaneʁ] | жанр | Див. гебрейська фонетика | |
| гінді | अझ़दहा | [əʒd̪əhaː] | дракон | Див. фонетика гінді | |
| голландська | garage | [ɣäˈräːʒə] | гараж | Див. голландська фонетика | |
| грузинська[4] | ჟურნალი | [ʒuɾnali] | журнал | ||
| есперанто | manĝaĵo | [maɲˈd͡ʒaʒo̞] | їжа | Див. есперанто фонетика | |
| італійська (діал.)[5] | caso | [ˈkäːʒo] | випадок | Відповідає /z/ у стандартній італійській. Див. італійська фонетика | |
| кабардинська | жыг | [ʒəɣʲ] | дерево | ||
| казахська | жеті | [ʒeti] | сім | ||
| латвійська | žāvēt | [ˈʒäːveːt̪] | сушити | Див. латвійська фонетика | |
| литовська | žmona | [ʒmoːˈn̪ɐ] | дружина | Див. литовська фонетика | |
| македонська | жaбa | [ˈʒaba] | жаба | Див. македонська фонетика | |
| німецька | Garage | [ɡaˈʁaːʒə] | гараж | Див. німецька фонетика | |
| польська (діал) | zielony | [ʒɛˈlɔn̪ɘ] | зелений | Див. польська фонетика | |
| португальська[6] | beringela | [bɯ̟ɾĩˈʒɛlɐ] | баклажан | Див. португальська фонетика | |
| румунська | jar | [ʒar] | жар | Див. румунська фонетика | |
| сербська | жут | [ʒûːt̪] | жовтий | Див. сербська фонетика | |
| словенська | žito | [ʒito] | жито | ||
| турецька | jale | [ʒäːlɛ] | роса | Див. турецька фонетика | |
| туркменська | žiraf | [ʒiraf] | жираф | ||
| угорська | rózsa | [ˈr̪oːʒɒ] | троянда | Див. угорська фонетика | |
| українська | жaбa | [ˈʒɑbɐ] | — | Див. українська фонетика | |
| французька[7] | jour | [ʒuʁ] | день | Див. французька фонетика | |
| чеська | muži | [ˈmuʒɪ] | мужі | Див. чеська фонетика | |
| чеченська | жий | [ʒiː] | вівця | ||
Дзвінкий заясенний фрикатив-несибілянт
| Voiced postalveolar non-sibilant fricative | |
|---|---|
| ɹ̠˔ | |
| Номер МФА | 151 414 429 |
| Кодування | |
| X-SAMPA |
r\_-_r |
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| голландська[8] | meer | [meːɹ̠˔] | озеро | Див. голландська фонетика | |
Примітки
- Wells (2014:98-9)
- Watson (2002:16)
- Dum-Tragut (2009:18)
- Shosted & Chikovani (2006:255)
- Canepari, (1992), p. 73.
- Cruz-Ferreira (1995:91)
- Fougeron & Smith (1993:73)
- Goeman & van de Velde (2001:94–98 and 101–102)
Джерела
- Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8.
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
- Dąbrowska, Anna (2004). Język polski. Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie. ISBN 83-7384-063-X.
- Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995). Dialekty i gwary polskie. Warsaw: Wiedza Powszechna. ISBN 83-2140989-X.
- Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
- Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
- Goeman, Ton; van de Velde, Hans (2001). Co-occurrence constraints on /r/ and /ɣ/ in Dutch dialects. У van de Velde, Hans; van Hout, Roeland. 'r-atics. Brussels: Etudes & Travaux. с. 91–112. ISSN 0777-3692.
- Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999). The dialect of Maastricht. Journal of the International Phonetic Association (University of Nijmegen, Centre for Language Studies) 29: 155–166. doi:10.1017/S0025100300006526.
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
- Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
- Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
- Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press.
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.