Дзвінкий ясенний африкат

Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡z⟩ або ⟨d͜z⟩ (раніше — ⟨ʣ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дз.

d͡z
d͜z
Номер МФА 104 133
Кодування
HTML (decimal) ʣ
Юнікод (hex) U+02A3
X-SAMPA dz
Кіршенбаум dz

Назва
  • Дзвінка альвеолярна африката
  • Дзвінкий альвеолярний африкат (англ. Voiced alveolar affricate)
  • Дзвінкий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolar sibilant affricate)
  • Дзвінкий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
  • Дзвінка ясенна африката
  • Дзвінкий ясенний африкат
  • Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт
  • Дзвінкий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт

Властивості

Властивості дзвінкого ясенного африката:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
італійська[1]zero[ˈd͡zɛːɾo]нульДив. італійська фонетика

Зубний ламінальний ясенний
  • Dentalized laminal alveolar [d̻͡z̪]
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
білоруська[2]дзеканне[ˈd̻͡z̪ekän̪ʲe]дзеканняДив. білоруська фонетика
вірменська (східна)[3]ձուկ[d̻͡z̪uk]риба
латвійська[4]drudzis[ˈd̪rud̻͡z̪is̪]гарячкаДив. латвійська фонетика
македонська[5]ѕвезда[ˈd̻͡z̪ve̞z̪d̪ä]зіркаДив. македонська фонетика
польська[6]dzwon[d̻͡z̪vɔn̪]дзвінокДив. польська фонетика
російська[7]плацдарм[pɫ̪ɐd̻͡z̪ˈd̪är̠m]'bridge-head'Алофон /t͡s/. Див. російська фонетика
сербська[8]отац би[ǒ̞t̪äd̻͡z̪ bi]батько бАлофон /t͡s/[8]. Див. сербська фонетика
словацькаsadzba[ˈsäd̻͡z̪bä]тариф
угорська[9]bodza[ˈbod̻͡z̪ːɒ]бузинаДив. угорська фонетика
українська[10]дзвін[d̻͡z̪ʋin̪]—Див. українська фонетика
чеська[11]Afgánec[ˈävɡäːnɛd̻͡z̪ bɪɫ̪]афганецьАлофон /t͡s/. Див. чеська фонетика

Ясенний невеляризований
  • Non-retracted alveolar [d͡z]
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
абхазькааӡы[ɑˈd͡zɨ]водаДив. абхазька фонетика
адигейськадзэлӀы[d͡zaɬʼə]солдат
азербайджанська (діал.)Cəbrayıl[d͡zæbɾɑˈjɯɫ]Гавриїл
албанськаxehe[d͡zɛhɛ]мінерал
англійська (кокні)[12]day [ˈd͡zæˑɪ̯]деньАлофон /d/[13][14]. Див. англійська фонетика
берберська (кабил.)Lz̗ayer[ld͡zajər]Алжир
вірменська (зах.)ծակ[d͡zɑɡ]дірка
гебрейськаתזונה][d͡zuna]харчуванняДив. гебрейська фонетика
грецькаτζάμι[ˈd͡zami]вітраж
грузинська[15]ძვალი[d͡zvɑli]кістка
кабардинськадзын[d͡zən]кидати
каталанська[16]dotze[ˈd̪odd̻͡z̺ə]дванадцятьДив. каталанська фонетика
люксембурзька[17]spadséieren[ʃpɑˈd͡zəi̯ɵ̞ʀɵ̞n]гулятиДив. люксембурзька фонетика
португальська[18]desafio[d͡zəˈfi.u]викликДив. португальська фонетика
румунська (Молдавія)[19]zic[d͡zɨk]говоритиДив. румунська фонетика
французька (Квебек)samedi[samd͡zi]суботаАлофон /d/ перед /i, y/. Див. французька фонетика
японська続く / tsuzuku[t͡sɯᵝd͡zɯᵝkɯᵝ]продовжуватиДив. японська фонетика

Дзвінкий ясенний африкат-несибілянт
Voiced alveolar non-sibilant affricate
d͡ð̠
d͡ð̳
d͡ɹ̝

Приклади
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
англійська (амер.)[20]dream[d͡ɹ̝ʷiːm]мріяДив. англійська фонетика
італійська (Сицилія)[21]Adriatico[äd͡ð̠iˈäːt̪iko]АдріатикаДив. італійська фонетика

Примітки
  1. Canepari, (1992), pp. 75–76.
  2. Padluzhny (1989:48-49)
  3. Kozintseva (1995:6)
  4. Nau (1998:6)
  5. Lunt (1952:1)
  6. Rocławski (1976:162)
  7. Chew (2003:67 and 103)
  8. Landau et al. (1999:67)
  9. Szende (1999:104)
  10. S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. Процитовано 19 квітня 2013.
  11. Palková (1994:234-235)
  12. Wells, (1982a), pp. 322-323.
  13. Wells, (1982a), p. 323.
  14. Gimson, (2014), p. 172.
  15. Shosted & Chikovani (2006:255)
  16. Hualde (1992:370)
  17. Gilles та Trouvain, (2013), p. 72.
  18. (порт.) Palatalization of dental occlusives /t/ and /d/ in the bilingual communities of Taquara and Panambi, RS — Alice Telles de Paula Page 14
  19. Pop, (1938), p. 29.
  20. Gimson, (2014), pp. 177, 186–188 and 192.
  21. Canepari, (1992), p. 64.

Джерела
  • (англ.) Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011.
  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8.
  • Chew, Peter A. (2003). A computational phonology of Russian. Universal Publishers.
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
  • Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092.
  • Hualde, José (1992). Catalan. Routledge. ISBN 0-415-05498-2.
  • Kozintseva, Natalia (1995). Modern Eastern Armenian. Lincom Europa. с. 52. ISBN 3895860352.
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
  • Lewis jr., Robert Eugene (2013). Complementizer Agreement in Najdi Arabic.
  • Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje.
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2.
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7.
  • Palková, Zdena (1994). Fonetika a fonologie češtiny. ISBN 978-8070668436.
  • Peters, Jörg (2010). The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 239–246. doi:10.1017/S0025100310000083.
  • Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski.
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977). A handbook of Polish pronunciation for English learners. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
  • Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego.
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina.
  • Szende, Tamás (1999). Hungarian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 104–107. ISBN 0-521-65236-7.
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X.
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.