Дзюбенко Роман Васильович

Рома́н Васи́льович Дзюбе́нко (нар. 13 жовтня 1994(19941013) року, сел. Вільхове, Станично-Луганський район, Луганська область — 30 січня 2021 року, м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область) — молодший сержант, головний сержант — командир 1-го відділення 2-го взводу 2-ї мотопіхотної роти 22-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Роман Дзюбенко
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 13 жовтня 1994(1994-10-13)
Вільхове, Станично-Луганський район, Луганська область, Україна
Смерть 30 січня 2021(2021-01-30) (26 років)
Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(вогнепальне поранення)
Поховання Вільхове
Військова служба
Роки служби 2018—2021
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 92 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Командування
командир відділення
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Із життєпису

Середню освіту здобув у м. Станиця Луганська. Строкову військову службу проходив в одному з підрозділів МВС України.

30 серпня 2018 року призваний на військову службу за контрактом. Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей з 2019 року.

26 січня близько 19-ї години окупантами були обстріляні позиції українських військових біля с. Новоолександрівка. Перебуваючи на бойовому посту, Роман Дзюбенко отримав смертельне наскрізне поранення голови: куля снайпера прошила навиліт захисну каску. У вкрай важкому стані був терміново евакуйований до Попасної, звідки — до військово-медичного шпиталю в м. Часів Яр. Був визнаний неоперабельним через критичний стан.

Помер 30 січня 2021 року о 8:46: зупинилось серце, реанімаційні заходи не принесли бажаного результату[1].

Похований 2 лютого 2021 року на цвинтарі селища Вільхового[2]. Залишились мати, брат, дружина та піврічний син[3].

Нагороди та вшанування
  • Указом Президента України № 149/2021 від 07 квітня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
  • Знак пошани «Захисник Луганщини» (посмертно).

Див. також

Примітки
  1. Загиблі Герої січня-2021. https://censor.net/. Процитовано 4 лютого 2021.
  2. На Луганщині поховали військового Романа Дзюбенка. https://suspilne.media/. Процитовано 4 лютого 2021.
  3. Роман Дзюбенко помер після важкого поранення снайпером. https://umoloda.kyiv.ua/. Процитовано 4 лютого 2021.
  4. Указ Президента України №149/2021 "Про відзначення державними нагородами України"

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.