Динів (Польща)
Ди́нів (пол. Dynów) — місто на південному сході Польщі (Ряшівський повіт, Підкарпатське воєводство).
Динів Dynów
| ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
49°50′ пн. ш. 22°14′ сх. д. | ||||
Країна | Польща | |||
Регіон | Підкарпатське воєводство | |||
Район | Ряшівський повіт | |||
Площа | 24,41 км² | |||
Населення | 6228 (2011)[1] | |||
Міста-побратими | Виноградів (Україна) | |||
Телефонний код | (48) 16 | |||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
Номери автомобілів | RZE | |||
GeoNames | 772772 | |||
Поштові індекси | 36-065 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | бургомістр Анна Ковальська | |||
Вебсайт | dynow.pl | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Динів у Вікісховищі |
Населення — 6000 мешканців (2004).
Історія
Ряшівські маєтності включно з Диновом отримав лицар Ян Пакослав де Строжищ від короля Казимира III. Як посаг отримав ці маєтності Кміта Соб'єнський.
У 1429 р. Динів отримав міські права.
У 1593 р. власницею динівського ключа Катариною Ваповською були заборонені церкви і наказано хрестити руських (себто українських) дітей за латинським обрядом. Хоча в 1645 р. місцевий дідич Миколай Станіслав Ваповський дозволив діяльність церкви, однак це не спричинило відновлення кількості вірян. Під час поїздки до Львова в 1773 році у Динові побував імператор Йосиф ІІ.[2] У 1812 р. помер останній парох Динова Теодор Ібович і церкву приєднано до парафії в Бахорі. Ця обставина та діяльність місцевого ксьондза спровокувала перехід жителів на латинський обряд, і масово це відбулося в 1878—1880 рр. У 1910 р. збудована мурована церква св. Вмч. Георгія, налічувала в 1936 р. коло 60 парафіян.
У 1900—1904 рр. до міста прокладено вузькоколійну Переворську залізницю.
У 1919 р. Динів утратив міські права і став селом Березівського повіту Львівського воєводства Польської Республіки.
1 квітня 1930 р. до Динова приєднано присілок Каролівка, вилучений з громади Ніздрець[3].
У 1934 р. Динів став адміністративним центром об'єднаної сільської ґміни Динів, куди входило ще 8 сіл.
13 вересня 1939 р. Динів зайнятий німцями. 15 вересня в Динові почались єврейські погроми, внаслідок яких загинули кількасот місцевих та втікачів з інших місць. Коло 1500 осіб, які залишились живими, 28 вересня вплав утекли на правий (радянський) берег Сяну.
28 липня 1944 р. Динів зайнятий радянськими військами. На початку березня 1945 р. місцева частина АК здала зброю, а 17 березня переодягнена під УПА частина НКВД напала на Динів, однак була зупинена викликаною телефоном з Ряшева частиною Війська польського та змушена розкритись. Однак через кілька днів НКВД переодягнулась у польські мундири і провела арешти 500 осіб та вислала на Сибір кількадесят місцевих жителів.
У 1946 р. Динову поновлено міські права.
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1946 році. Українці, яким вдалось уникнути виселення (54 особи), в 1947 році між 15 і 20 травня під час Операції «Вісла» були депортовані на понімецькі землі[4].
Цитати
«В ліквідації українців нам допомагала також місцева Громадянська міліція (органи внутрішніх справ соціалістичної Польщі). Ми мали один «свій» відділок, розташований в околиці Динова, близько Сяна, який допомагав нам тим, що після арешту українців, які підозрювалися в підпалі польських сіл, просто віддавали нам їх для розстрілу. Замість відвозити їх до головної комендатури чи до судів, давали нам знати через зв'язківця, що такий і такий українець чекає на нас у відділку та може бути забраний. Тоді була робота лише для мене та «Твардого». Йшли туди переважно ввечері і потім — понад річку. Тут ставили людину на підвищення і для певності дірявили її кулями з автоматів, так що вже мертве тіло падало до води".(…) Ці тіла випливали на поверхню тільки через тиждень. Пливли за течією, роздуті, наче вагітні, сині, повні дірок.[5] |
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 3058 | 629 | 2128 | 301 |
Жінки | 3170 | 597 | 1881 | 692 |
Разом | 6228 | 1226 | 4009 | 993 |
Цікавинки
Побратим Динова — українське місто Виноградів (районний центр Закарпатської області). 28 серпня 2005 міський голова Виноградова Михайло Попович і бургомістр Динова Анна Ковальська підписали угоду про співпрацю в галузях економіки, туризму, освіти, науки та культури.
Персоналії
- Ґалан Ярослав Олександрович (1902—1949) — український та польський письменник, журналіст, та педагог.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Свистун Ф. Прикарпатская Русь под владением Австрии (ч.1), — Львов: Тип. Ставропиг. Ин-та, -C.19
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 stycznia 1930 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dynów i Nozdrzec w powiecie brzozowskim, województwie lwowskiem. (пол.)
- Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 437.
- Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули українці і поляки, 01.02.2011
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Dynów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 255. (пол.) — S. 255—256. (пол.)
- Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 45-46
Посилання
- Міждержавні зв'язки регіонів
- Офіційний сайт міста Динів(пол.)
- Dynów, Poland from Jewishgen.com (англ.)