Дмитро «Казік» Кузовкін
| Дмитро Кузовкін | ||||
|---|---|---|---|---|
| Дмитро Георгійович Кузовкін | ||||
| Народився |
23 червня 1952 (69 років) Львів | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | російська, українська | |||
| Сайт: kuzovkin | ||||
|
| ||||
Дмитро Георгійович Кузовкін (Дмитро «Казік» Кузовкін; нар. 23 червня 1952, Львів) — український письменник (пише російською і українською мовою), художник-графік.
Біографія
Народився у Львові в сім'ї інженерів. Батьки походили з Чорноземної смуги Росії. Батько Гєоргій Кузовкін (1913–1992) був учасником Другої світової війни, працював у Москві, але з політичних мотивів не зміг захистити дисертацію; рятуючись від репресій, прибув до Львова наприкінці 1940-их рр. Мати Єлизавета Алфьорова (1914–1981) походила з дворян, в роду були активісти руху толстовців.
Закінчив львівську СШ № 8 (1969). Навчався у Львівському університеті (1970–1975) на російській філології; одногрупником був майбутній російський письменник Ігор Клех. Працював у Львівській науковій бібліотеці ім. Стефаника (1979–1991), вітражистом у майстерні Григорія Комського (1992–1994).
Був учасником першого складу культової рок-групи Супер Вуйки (у 1975–1978; бас-гітара); у березні 1978 р. пішов звідти через незгоду з репертуарною політикою, пропонуючи виконувати рок-н-рольні автентичні україномовні тексти на зразок довоєнного львівського вуличного шансону. Над цим Супер Вуйки почали працювати з наступного року, що, непрямим чином, привело до їх заборони; пізніше ця тенденція проявилася у творчості Лесик-Band і Братів Гадюкіних.
У 1980 р. зійшовся з групою інтелектуалів, переважно російськомовних, які використовували неофіційно назву Львівська школа і збиралися у вітражній майстерні (бл. 1976-го містилася в художній майстерні Анатолія Чобітька (1952—2007) у Катівській вежі при Міському арсеналі, у 1980-их — у підвалі будинку на вул. Грабовського,14); лідерами були Григорій Комський (н. 1950; від 1998 проживає у Гайдельберзі) та Ігор Клех, серед учасників — Кость Присяжний, Василь Польовий, Валерій Шаленко, Віктор Александренко (н. 1946), Юрій Соколов, Леонід Швець (1949—1993), Сергій Фрухт (1950—2017), Андрій Плахов, Олександр Дитчук (1954—2009), Ярослав Павлюк, Микола Яковина, Тарас Возняк, Ігор Подольчак). Це середовище зокрема причетне до поширення культу Бруно Шульца у Львові. У 1985 р.
У середовищі «Львівської школи» Дмитро Кузовкін пропагував «Тибетську книгу мертвих» у польському перекладі, переклавши її наступного року російською мовою. З цією темою пов'язана історія, котра трапилася з ним у 1966 р., коли він мало не втопився в озері в Ірпіні. Надалі він весь час повертався до образів загробного світу, намагаючись відобразити їх у малюнках, зрештою був змушений визнати, що фарби і сюрреалістичні сюжети не надаються до вирішення цієї проблеми. Тільки влітку 2011 р. він зміг наблизитися до втілення своєї мрії, завдяки жанрові літературної пародії. Так з'явилася Львовская книга мёртвых[недоступне посилання з липня 2019], де викладене його ноу-хау у танатології — кілька контроверсійних поглядів на видіння, що їх переживають люди у стані клінічної смерті.
Перші публікації — в альманаху «Фіра» (редактор Юрій Перетятко) з 1991 р.
Від 1993 р. член «Галицької мистецької асоціації» (голова Юрій Соколов). На першій персональній виставці «Левітація» (липень 1993, Львів) презентував кольорові рисунки в хіппі-стилі.
Член редколегії альманаху Хіппі у Львові (1-го і 2-го випусків), де опублікував збірку есеїв і художніх текстів «Make Love Here And Now» (2011, 2012); там, поряд із загалом позитивною оцінкою руху хіппі, звернув увагу на деякі негативні моменти в ідеології руху, непослідовність його гасел і програмових засад.
У квітні 2013 р. у видавництві Тріада плюс вийшла окремим виданням «Львовская книга мёртвых», згодом — «Магія Секс Хіпі» і «Антиэкология» (в серії книг «Хіппі у Львові»).
Публікації
- Дмитрий Кузовкин. (текст к каталогу) / Сотовый объект. — Львов, 1998.
- Дмитро «Казік» Кузовкін. Make Love Here And Now! // Хіппі у Львові, випуск № 1-2. — Львів, 2011; 2012.
- Дмитрий Кузовкин. Львовская книга мёртвых[недоступне посилання з липня 2019] (2012)
- Дмитро Кузовкін. Кайнозой (Статті. Лірика. Інтимна лірика. Графіка)[недоступне посилання з липня 2019] (2012)
- Дмитрий Кузовкин. Львовская книга мёртвых. — Львів: Тріада плюс, 2013. — 120 с.
- Дмитро Кузовкін. Магія Секс Хіпі. — Львів: Тріада плюс, 2013. — 140 с.
- Дмитрий Кузовкин. Антиэкология. — Львів: Тріада плюс, 2013. — 156 с.
- Дмитрий Кузовкин. Афоризмы на каждую ночь. - Львів: Тріада плюс, 2013. - 112 с.