Дніпрове

Дніпро́ве (раніше Я́мбург) село в Україні, у Новоолександрівській сільській територіальній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становило 204 особи.

село Дніпрове
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Дніпровський район
Громада Новоолександрівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12020130040095162
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 204
Поштовий індекс 52072
Телефонний код +380 56
Географічні дані
Географічні координати 48°20′07″ пн. ш. 35°08′33″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
81 м
Місцева влада
Адреса ради 52070, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, 74
Сільський голова Приймаченко Валентина Василівна
Карта
Дніпрове
Дніпрове
Мапа

Географія

Село розкинулося на правому березі Дніпра при впливі річки Мокра Сура, на її лівому березі. Село є південним передмістям міста Дніпра і входить до складу Дніпровської агломерації. Межує на півночі з селом Старі Кодаки, на заході — з Дніпровським аеропортом і селом Кам'янка, на півдні з селом Волоське.

У селі розташовані дачні селища.

Археологія

Стоянка пізнього палеоліту (понад 16 тис. років тому) виявлено у селі Дніпровому.

Виявлено поселення й могильник бронзової доби (III—І тисячоліття до н. е.).

Виявлено могильник черняхівської культури (II—V сто­ліття н. е.)[1]

Історія

Супроти Піскуватого острова, по рівній та довгій низині правого берега Дніпра, витяглась німецька колонія Ямбург.

Колонію Ямбург заснували 1793 року німці, які вийшли з міста Ямбурга, Петербурзької губернії «в числі 275 душ обоєго пола». Спершу переселенців оселили в Старому Кодаці, а потім вони перейшли на місце Дніпрового.

Ямбурзькі німці не були лютеранами, як воно звичайно, а католиками.

За даними на 1859 рік у німецькій колонії Ямбург Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1394 особи (759 чоловіків та 635 жінок), налічувалось 140 дворів, існувала римо-католицька церква[2].

Станом на 1886 рік колонії, центрі Ямбурзької волості, мешкало 1409 осіб, налічувалось 70 дворів, існували православна церква, костел, школа[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1135 осіб (618 чоловічої статі та 517 — жіночої), з яких , 1062 — римо-католицької[4].

1908 року населення зросло до 2790 осіб (1413 чоловіки та 1377 — жінок), налічувалось 457 дворових господарств[5].

За радянської влади з виселенням німців село було перейменоване в нейтральну назву — Дніпрове.

На початку перебудови і української незалежності нащадки колишніх німецьких мешканців села безрезультатно вимагали повернення їм майна і перейменування села.

У селі багато заміських маєтків на березі Дніпра.

1989 року за переписом тут проживало приблизно 190 осіб, в 2001 р. — 204. Населення зростає, що відрізняє село від інших сіл регіону.

Посилання

Примітки

  1. {{Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — С. 959}}
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 23) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-62)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.