Додона
Додона (дав.-гр. Δοδώνη, грец. Δωδώνη) — давньогрецьке місто в Епірі, неподалік від сучасної Яніни, яке славилося в античності оракулом Зевса і якого поважали у всій Греції. У класичну епоху Додонський оракул поступився дельфійському, але все-таки до нього часто зверталися не тільки сусіди, але й віддаленіші держави (Спарта, Афіни, Фіви) і навіть іноземці (Крез за Геродотом, I, 46).
|
Координати 39°32′47″ пн. ш. 20°47′16″ сх. д.
|
Історія міста
Прадавня історія
Інститут оракулів та святилище у Додоні, цілком ймовірно, існувало задовго до вторгнення на Балкани греків, ще в другому тисячолітті до н. е., коли в цих місцях жили пеласги і молосси. На глибоку старовину місцевого оракула Зевса, заснування якого приписували Девкаліону, опосередковано вказують епітети «Пеласгічний» і «Молосський», перший з яких зустрічається ще в «Іліаді».
У гомерівські часи околиці Додона були населені селлами, які називаються в «Іліаді» пророками, не миючими ніг і які спали на землі; звідси видно, що ці селли шанували не стільки Зевса, скільки хтонічне божество врожаю і родючості — богиню Землі, культ якої передував приходу індоєвропейців. В історичний час селли мабуть, вже не існували. Спосіб пророкувань гомерівські часи був такий самий, як і згодом: люди слухали волю Зевса з верховітті дуба (Одіссея, XIV, 328). Користувався при написанні своєї «Аргонавтики» стародавніми джерелами Аполлоній Родоський згадує, що корабель Ясона володів даром пророцтва, тому що сама Афіна Паллада помістила в корму «Арго» дошку священного дуба з гаю Додонського оракула.
Додона у післякласичний період
На пагорбі, посеред долини, височів акрополь стародавнього міста Додон, з театром, що досить добре зберігся. На південному схилі пагорба простиралося велике, оточене стінами священне місце, всередині якого були розкриті у 1875-76 роках, під час розкопок, зроблених Костянтином Карапаносом, залишки стародавнього святилища Зевса Найоса, датованого 4 століттям до н. е.
Слідів давніших кам'яних споруд у Додоні досі не виявлено. Разом з тим знайдені археологами різні священні предмети з бронзи, частково грубої давньої роботи, частково рідкісної художньої краси, а також численні олов'яні дошки, на яких написані відповіді оракула на питання по найрізноманітніших випадках повсякденного життя. Що стосується існуючого донині театру, то він був побудований за наказом Епірського царя Пірра поряд з храмом Геракла і стіною навколо священного гаю.
Саме Пірр заснував у Додоні щорічні арени, ігри атлетів і музичні змагання — агони. Через два роки після смерті Пірра етолійці під проводом Дорімаха завдали Додоні рішучого удару своїм набігом 219 до н. е.[1], і хоча македонський цар Філіпп V наступного року, щоб помститися спалив їх столицю і відбудував поруйновані храми, відновив ігри і спорудив для їх проведення особливий стадіон, до часу Страбона Додонский оракул був вже в повному занепаді[2].
При відвідуванні Додони у 2 столітті н. е. мандрівник Павсаній, що слідував маршрутом імператора Адріана, застав на місці священного гаю один-єдиний дуб, до якого згодом звертався за порадою Юліан Відступник перед перським походом 361 року. Років тридцять по тому, коли Феодосій I наклав заборону на язичницькі оракули, і це дерево було зрубане, після чого Додона стала занедбана вже остаточно.
Див. також
- 382 Додона — астероїд, названий на честь міста.
Джерела
- Boardman, John (1982). The Expansion of the Greek World, Eighth to Sixth Centuries B.C.. Cambridge University Press. ISBN 0521234476.
- Boardman, John (1982). The Prehistory of the Balkans and the Middle East and the Aegean World, Tenth to Eighth Centuries B.C.. Cambridge University Press. ISBN 0521224969.
- Dakaris, S. I. (1971). Archaeological Guide to Dodona. Cultural Society "The Ancient Dodona".
- Flüeler, Christoph; Rohde, Martin (2009). Laster im Mittelalter/Vices in the Middle Ages. Walter de Gruyter. ISBN 3110202743.
- Fontenrose, Joseph Eddy (1988). Didyma: Apollo's Oracle, Cult, and Companions. University of California Press. ISBN 0520058453.
- Gwatkin, Jr., William E. (1961). Dodona, Odysseus, and Aeneas. The Classical Journal 57 (3): 97–102.
- Hammond, Nicholas Geoffrey Lemprière (1986). A History of Greece to 322 B.C. Clarendon Press. ISBN 0198730969.
- Hammond, Nicholas Geoffrey Lemprière (1976). Migrations and Invasions in Greece and Adjacent Areas. Noyes Press. ISBN 0815550472.
- Kristensen, William Brede (1960). The Meaning of Religion: Lectures in the Phenomenology of Religion. M. Nijhoff.
- Lhôte, Éric (2006). Les Lamelles Oraculaires de Dodone. Genève: Librairie Droz. ISBN 2600010777.
- Pentreath, Guy (1964). Hellenic Traveller: A Guide to the Ancient Sites of Greece. Crowell. ISBN 0571097189.
- Potter, John (1840). Archaeologia Graeca or the Antiquities of Greece. Blackie.
- Sacks, David; Murray, Oswyn; Bunson, Margaret (1997). A Dictionary of the Ancient Greek World. Oxford University Press US. ISBN 0195112067.
- Tandy, David W. (2001). Prehistory and History: Ethnicity, Class and Political Economy. Black Rose Books Ltd. ISBN 1551641887.
- Tarn, William Woodthorpe (1913). Antigonos Gonatas. Clarendon Press. ISBN 0824401425.
- Vandenberg, Philipp (2007). Mysteries of the Oracles: The Last Secrets of Antiquity. Tauris Parke Paperbacks. ISBN 1845114027.
- Wilson, Nigel Guy (2006). Encyclopedia of Ancient Greece. Taylor & Francis, Inc. ISBN 9780415973342.