Дорадито аргентинський

Доради́то аргентинський[2] (Pseudocolopteryx dinelliana) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь аргентинського натураліста і колекціонера Луїса Дінеллі[4].

?
Дорадито аргентинський

Аргентинський дорадито (Хуанкуерос, Санта-Фе, Аргентина)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Дорадито (Pseudotriccus)
Вид: Дорадито аргентинський
Pseudocolopteryx dinelliana
Lillo, 1905

Ареал поширення виду      Зимування     Гніздування
Посилання
Вікісховище: Pseudocolopteryx dinelliana
Віківиди: Pseudocolopteryx dinelliana
ITIS: 711503
МСОП: 22699433
NCBI: 2767977

Опис

Довжина птаха становить 11,5 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, тім'я коричневе, нижня частина тіла жовта, горло лимонно-жовте. На крилах охристі смужки. Дзьоб тоний, чорний, очі темно-карі.

Поширення і екологія

Аргентинські дорадито гніздяться на півночі Аргентини, в провінціях Тукуман, Сантьяго-дель-Естеро, Санта-Фе, Кордова і Сальта. Взимку мігрують на північ, до аргентинської провінції Формоса, західного Парагваю, Болівії та крайнього південного заходу Бразилії. Вони живуть на заплавних луках і болотах, в очереті, комишах і високій траві, зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря.Живляться безхребетними. В кладці 3 яйця. Мігрують у квітні і повертаються на південь в жовтні.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція аргентинських дарадито становить від 6700 до 20000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Pseudocolopteryx dinelliana.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 січня 2022.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 136. ISBN 978-1-4081-2501-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.