Санта-Фе (провінція)

Парана

Більшість території провінції Санта-Фе рівнинна. На півдні знаходиться природна зона Пампа, а на півночі — Чако. Найвища точка провінції має висоту 143,5 м[4].

Найважливішою річкою і природним кордоном провінції є Парана. Також важливі річки Ріо-Саладо, Каркаранья, Сан-Хав'єр і Тапенага. Найбільшими озерами є Ла-Пікаса, Мелінке, Сетубаль, Ла-Сорайда.

Клімат провінції помірний. Північна частина (Чако) має середню річну температуру 21 °C і кількість опадів 800-1100 мм. Південна частина провінції (Пампа) має середню рівну температуру 17 °C і кількість опадів 944 мм. Кількість опадів в обох випадках знижується зі сходу на захід. Переважають північні (Памперо), північно-східні, південно-східні і південно-західні вітри (Судестада).

Ратуша Санта-Фе у XIX ст.

Корінними мешканцями земель, на яких зараз знаходиться провінція Санта-Фе, були індіанці тоба, тімбу, мокові, пілага, гвайкуру, кілоаса і гуарані.

Першим європейцем, який побував у цій місцевості, був Себастьян Кабот 1527 року. Він заснував біля злиття рік Парана і Каркарана фортецю Санкті-Спіріту, яка була згодом зруйнована індіанцями.

15 листопада 1573 року Хуан де Гарай заснував місто Санта-Фе. Гарай також став першим губернатором регіону Санта-Фе. 26 квітня 1588 року було встановлено кордони губернаторства Санта-Фе з Коррієнтесом, Сантьяго-дель-Естеро, Кордовою і Буенос-Айресом.

Королівським указом від 16 грудня 1617 року Санта-Фе було включено до складу губернаторства Ріо-де-ла-Плата.

12 серпня 1776 року було створене віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. Санта-Фе опинився у складі інтендантства Буенос-Айрес під владою зазначеного віце-королівства.

Після Травневої революції 1810 року Санта-Фе продовжував залежати від Буенос-Айреса до 26 квітня 1815 року, коли було обрано першого губернатора провінції.

Монумент аргентинському прапору в Росаріо

27 лютого 1812 року у місті Росаріо вперше було піднято прапор Аргентини.

27 серпня 1815 року губернатор провінції Санта-Фе помер. Вже 2 вересня було відновлено залежність провінції від Буенос-Айреса. 2 березня 1816 року столицю Санта-Фе захопили Мар'яно Вера й Естаніслао Лопес, оголосивши про автономію провінції. 10 травня Вера став губернатором Санта-Фе, а Лопес — командувачем армії. 28 травня автономію визнав уряд провінції Буенос-Айрес, визначивши також межі між ними. 1818 року було затверджено конституцію провінції.

Після смерті Естаніслао Лопеса 1838 року губернатором став Домінго Кульєн. Оскільки він був потенційний конкурентом губернатора Буенос-Айреса, Хуан Мануель де Росас його розстріляв, призначивши губернатором Санта-Фе Хуана Пабло Лопеса. 1 травня 1853 року Лопес затвердив нову конституцію провінції. У грудні 1851 року провінцію було звільнено військом Хусто Хосе де Уркіси.

Законом від 26 жовтня 1883 року кількість департаментів Санта-Фе було збільшено з 4 до 9.

Заворушення у Росаріо

13 листопада 1886 року було прийнято конвенцію про остаточне встановлення кордонів з провінціями Буенос-Айрес, Сантьяго-дель-Естеро і Чако[5].

Законом від 31 грудня 1890 року кількість департаментів Санта-Фе було збільшено до 18[6]. 30 жовтня 1907 року було створено останній, 19-й департамент.

У часи правління Перона провінція Санта-Фе набула надзвичайної ваги у політиці. 1969 року у містах Росаріо і Санта-Фе відбулися великі громадські заворушення і виступи проти диктатури Онганії.

5 вересня 1979 року було встановлено водні кордони провінції по річці Парана, завдяки чому під юрисдикцію Санта-Фе потрапили острови Пахарос, Пелада, Ларга, Ла-Пасьєнсьйа та інші.

Вирощування сої

Санта-Фе — одна з економічно найрозвиненіших провінцій Аргентини. ВВП провінції за 2006 рік становив 27,8 млрд. доларів США, що становить 7,24 % національного ВВП. Санта-Фе також є другою серед провінцій Аргентини за рівнем експорту, на 2009 рік він склав 12,2 млн доларів. Основними галузями прибутку провінції є сільське господарство, металургія, хімія, машинобудування.

Основними сільськогосподарськими культурами є соя, соняшник і кукурудза. Є посіви пшениці і сорго. Санта-Фе є другим виробником пшениці в Аргентині після провінції Буенос-Айрес. Також вирощується суниця і картопля. Скотарство найбільше розвинене на півночі провінції. Важливе значення має бджільництво, продукція якого йде на експорт.

Найрозвиненішими галузями промисловості Санта-Фе є харчова (олійна, борошномельна, м'ясо-молочна), металургійна, хімічна, машинобудівна (сільськогосподарська техніка, побутова техніка).

Добре розвинута сфера послуг.

• Офіційний сайт уряду провінції
• Конституція провінції^{[недоступне посилання з квітня 2019]}