Дорош Орест Васильович

Орест Васильович Дорош (нар. 30 червня 1971) — український футболіст, що грав на позиції півзахисника. Відомий насамперед виступами за українські футбольні клуби «Прикарпаття» та «Волинь», а також латвійські клуби вищого дивізіону «Дінабург», «Юрмала» та «Рига».

Орест Дорош
Особисті дані
Повне ім'я Орест Васильович Дорош
Народження 30 червня 1971(1971-06-30) (50 років)
  СРСР
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
ДЮСШ Івано-Франківськ
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1993 «Кристал» (Чортків)16 (0)
1994-1996 «Хутровик» (Тисмениця)97 (11)
1997-1999 «Волинь» (Луцьк)72 (8)
1999-2003 «Дінабург»77 (10)
2004 «Спартак» (Івано-Франківськ)6 (0)
2004 →  «Спартак-2» (Калуш)9 (0)
2004-2006 «Юрмала»63 (3)
2007 «Рига»17 (1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2009 «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) (асистент)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Орест Дорош розпочав заняття футболом у Івано-Франківській міській ДЮСШ. Футбольну кар'єру розпочав у аматорській команді «Бескид» з Надвірної. Першою професійною командою молодого футболіста став чортківський «Кристал», у якому Орест Дорош виступав у першій половині сезону 1993—1994 років у першій лізі. З початку 1994 року до кінця 1996 року грав у друголіговому «Хутровику». З початку 1997 року розпочав виступи у луцькій «Волині», яка у цьому сезоні займала лідируючі позиції у турнірі першої ліги та реально претендувала на повернення до вищої ліги. До закінчення сезону Дорош зіграв 14 матчів у луцькій команді, та відзначився 1 забитим м'ячем.[1] Щоправда, «Волинь» у цьому сезоні зайняла лише 4 місце, і команді не вдалось повернутись до вищої ліги у зв'язку із нестачею коштів. наступного сезону клуб вимушений був продати своїх лідерів — Гапона і Тимощука, та зайняв лише 9 місце у лізі. Орест Дорош став гравцем основи клубу, і зіграв 36 матчів у чемпіонаті.[2] Наступного сезону справи у луцького клубу пішли ще гірше, команда зайняла 14 місце в лізі та ледве врятувалась від вильоту до другої ліги. Дорош зіграв за сезон лише 22 матчі[3], та вирішив змінити клуб. Наступним клубом Ореста Дороша став латвійський «Дінабург», у якому граючим тренером був земляк Дороша Роман Григорчук.[4] У команді з Даугавпілса Дорош відіграв майже 4 роки, зіграв 77 матчів у найвищому латвійському дивізіоні, був капітаном команди.[5] У складі латвійської команди грав у Кубку УЄФА, та відзначився 1 забитим м'ячем у ворота суперників «Динабурга».[6] у кінці 2003 року повернувся в Україну, нетривалий час до кінця року грав за аматорський клуб з Івано-Франківська «Тепловик». На початку 2004 року нетривалий час грав у івано-франківському «Спартаку» та його фарм-клубі, який на той час базувався у Калуші. У середині 2004 року знову відбув до латвійського чемпіонату, в якому спочатку відіграв три сезони у клубі «Юрмала» з однойменного міста, а у сезоні 2007 року грав за клуб із столиці Латвії — «Рига». у столичній команді Орест Дорош став бронзовим призером чемпіонату Латвії.[5] Після закінчення сезону 2007 року Дорош повернувся в Україну, і надалі грав за аматорські команди Івано-Франківської області — «Цементник» (Ямниця), «Княгинин», «Гуцульщина» (Косів), «Кремінь» (Пістинь). у 2009 році нетривалий час працював асистентом головного тренера «Прикарпаття» Сергія Пташника.[7]

Примітки
  1. ФК «Волинь» — Статистика
  2. ФК «Волинь» — Статистика
  3. ФК «Волинь» — Статистика
  4. «Динабург» Даугавпилс 1999 (рос.)
  5. Прикарпатці за кордоном
  6. Прикарпатські футболісти у єврокубках. Дебют Петра Ковальчука
  7. Дежавю по-прикарпатськи: в «Енергетику» — Пристай, у «Прикарпатті» — Пташник

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.