Достоєвські

Достоєвські (пол. Dostojewscy) — православний шляхетський рід власного гербу з Великого князівства Литовського. Походив від московського боярського роду Ртищевих татарського походження[1].

Звичайний Радван, що нагадує татарську тамгу. Герб Достоєвських є видозміненим Радваном. На щиті герба замість хреста намальовано дорогоцінний перстень, а в клейноді замість пір'їн — рука озброєна мечем.

Рід Достоєвських належав до земельної знаті Полісся. Його назва походила від села Достоєве, розташованого на українських етнічних землях Пінщини (сучасна Берестейська область Білорусі)[2].

• Стефан (Степан) Достоєвський, земянин мінський, отримав Вознесенський монастир в Мінську 1577 року[2].
• Теодор (Федір) Достоєвський згадується як домовником волинського князя Андрія Курбського під 1572 роком[2].
• Петро Достоєвський був пінським маршалком в 1596 році.
• Інший Петро Достоєвський був міським суддею Пінська в 1627 році[2]. Ймовірно син маршалка Петра[3].
• Ярош Достоєвський згадується як овруцький староста Київського воєводства під 1604 роком[2].
• Інший Стефан Достоєвський повернувся з османської неволі 1624 року і дарував срібні кайдани чудотворній іконі Божої Матері у Львові[2].
• Імена Давида і Яна (Івана) Достоєвського згадуються під 1647 роком на заповіті Єленського[2].
• Олександр, Андрій, Богумил, Ян, Миколай і Станіслав Достоєвські були делегатами пінського повіту на виборах короля Яна Казимира 1648 року[2].
• Лев Достоєвський був делегатом Берестейського воєводства на виборах короля Михайла Вишневецького 1669 року[2].
• Аврам Достоєвський був пінським намісником 1668 року[3].
• Ян Достоєвський був делегатом Сандомирського воєводства на виборах короля Августа II 1697 року[2].
• Стансілав був одружений з Оленою Горською. 1715 року він залишив певну суму Ганні Галевич, дружині Теодора Галевича[2].