Дрова
Дро́ва — шматки дерева, призначені для спалювання в печі, каміні, топці або багатті для отримання тепла і світла. Одна одиниця дров називається поліно, дрови́на (збільш. дровиня́ка)[1][2]. Ліс, придатний на дрова (на протилежність діловому, придатному на промислове використання), називається «дров'яним»[3] (зараз також вживається термін «енергетичний ліс»).
Відповідно до вимог ГОСТ 3243-88 якість дров нормується за породою деревини, номінальною довжиною і обліковою градацією, за площею ядрової гнилі (у відсотках від площі торця), за кількістю дров в партії з гниллю від 30 до 65 % площі торця, і по висоті залишків сучків.
Теплотворність дров
Тепло, що виділяється при згорянні дров, залежить від породи дерева і вологості деревини. Вологість знижує теплотворення дров, оскільки випаровувана вода забирає частину теплової енергії. Втрати від вологості незначно залежать від початкової температури дров (точніше, води в них) і приймаються рівними 0,63 кВт * год на кілограм води.
Абсолютно сухі дрова листяних порід видають близько 5 кВт * год тепла на кілограм дров. Абсолютно сухі дрова хвойних порід дають близько 5,2 кВт * год тепла на кілограм дров, у зв'язку з хімічною відмінністю їх деревини.
У реальних умовах досягти ідеальної сухості неможливо, тому нижче в таблиці представлена теплотворність дров різних порід деревини і для порівняння інших видів палива при вологості 15 %:
| Вид палива | Теплотворна здатність кВт*год/кг | Теплотворність МДж/кг | Теплотворність кВт*год/м³ | Густина кг/дм³ | Густина насипом кг/м³ |
|---|---|---|---|---|---|
| Бук, Ясен | 4,2 | 15 | 2016 | 0,74 | 480 |
| Дуб | 4,2 | 15 | 1974 | 0,69 | 470 |
| Береза | 4,2 | 15 | 1890 | 0,65 | 450 |
| Модрина | 4,3 | 15,5 | 1806 | 0,58 | 420 |
| Сосна | 4,3 | 15,5 | 1548 | 0,52 | 360 |
| Ялина | 4,3 | 15,5 | 1419 | 0,44 | 330 |
| Мазут | 12 | 43 | 10080 | 0,84 | 840 |
| Вугілля | 7,8-9,8 | 28-35 | 0,6-1,9 | ||
Хоча теплотворення у хвойної деревини на одиницю ваги і більше, ніж у листяної, але з урахуванням меншої щільності хвойної деревини питома об'ємна теплотворність виявляється меншою, ніж у листяної. Хвойні дрова займають більше місця та згоряють швидше.
Кубометр сухих листяних дров здатний замінити 200 літрів нафти, 200 кубометрів природного газу. Дрова (деревина) є поновлюваним видом палива.
Найбільш «жаркими» вважаються дрова з берези, «найхолоднішими» — з осики.
Заготівля дров
Здебільшого дрова мають форму поліна — більш-менш збіжистого циліндра. Технологія виготовлення полін проста: стовбури дерев і товсті гілки пиляють на відрізки довжиною 40-60 см (цурки) і потім розколюють сокирою в поздовжньому напрямку на дрібніші частини з площею торця до 100 см². Пиляють дрова на козлах, а рубають на спеціальній колоді — дровітні. Для рубання зручніше використовувати спеціальну сокиру-колун, лезо якої має форму клина з кутом приблизно в 30°. Колуном можна розколювати навіть найтовстіші цурки при меншій силі удару. При рубанні сокирою, особливо товстих дровин, велика ймовірність застрягання леза в утвореній тріщині цурки. Тоді, щоб розрубати деревину або звільнити сокиру, перевертають застряглу сокиру й б'ють обухом об дровітню.
Правильна стійка під час рубання дров — ноги ширше плечей. Це запобігає можливості отримання травми у випадку промаху, невдалого удару або поломки сокири. Також для зручності дровітню краще всього розташувати на висоті пояса людини.
Для зберігання дров їх складають у стоси, розташовуючи їх під накриттям, або в спеціальних приміщеннях (відомих як «дровітні», «дровники», «дров'яники»).
Примітки
- Дровина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Дровиняка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Дров'яний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Поліно // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1420. — 1000 екз.