Дубінін Андрій Дмитрович
Андрій Дмитрович Дубінін (24 липня 1929, Бєлгородська область РРФСР — 22 жовтня 1999, Харків, Україна) — оперний співак (драматичний тенор), педагог. Заслужений артист Української РСР.
| Дубінін Андрій Дмитрович | |
|---|---|
| Народився |
24 липня 1929 Бєлгородська область, РСФРР, СРСР |
| Помер |
22 жовтня 1999 (70 років) Харків, Україна |
| Поховання | Міське кладовище № 2 (Харків) |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | співак, оперний співак |
| Заклад | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського |
| Нагороди |
 |
Біографічні відомості
В юності навчався у м. Бєлгороді на курсах помічників машиніста паровоза. Водив потяги. Служив у прикордонних військах.
Не маючи музичної підготовки, був прийнятий до Харківської консерваторії, яку закінчив 1961 року по класу сольного співу В. В. Руденка.
Дебютував на сцені Оперної студії при Консерваторії в опері «Утоплена» М В. Лисенка.
З 1961 — соліст Харківського театру опери та балету ім. Н. В. Лисенка, в якому дебютував у ролі Германа в «Піковій дамі» П. І. Чайковського і співав усі провідні тенорові партії. У концертному репертуарі мав російські й українські народні пісні, романси композиторів XIX—XX століть.
У 1980-х роках паралельно викладав на кафедрі сольного співу Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського.
Похований у Харкові на Міському кладовищі № 2.
Оперні ролі
- Радамес («Аїда» Дж. Верді)
- Отелло («Отелло» Дж. Верді)
- Герцог («Ріголетто» Дж. Верді)
- Річард («Бал-маскарад» Дж. Верді)
- Монріко («Трубадур» Дж. Верді)
- Карлос («Дон Карлос» Дж. Верді)
- Едгар («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті)
- Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло)
- Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні)
- Пінкертон («Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччіні)
- Кварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні)
- Хозе («Кармен» Ж. Бізе)
- Герман («Пікова дама» П. І. Чайковського)
- Княжич («Чародійка» П. І. Чайковського)
- Фінн («Руслан і Людмила» М. І. Глінки)
- Самозванець («Борис Годунов» М. П. Мусоргського)
- Льонька («У бурю» Т. М. Хреннікова)
Література
- Агин М. С. Вокально-энциклопедический словарь. (Биобиблиография): В 5 т. — Т.2. — М., 1991. (рос.)
- Рывина И. А. Кафедра сольного пения // Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского: 1917—1992. — Харьков, 1992. (рос.)
- Бабенко І. Висота таланту // «Слобідський край». — 2008. — 25 верес. — С. 9.
- Чепалов А. И. Записки "призрака оперы". — Харьков: Золотые страницы, 2012. — C. 128. ISBN 978-966-400-257-5 (рос.)